Незаплановане дитя

Народження дітей – це завжди радість. З цим твердженням точно погодяться, ті подружні пари, які довго намагаються стати батьками. А якщо це 3 дитина в сім’ї, 4, а може й 5-а, тоді що. Багатодітні родини в наш час й в нашій країні стають й стали рідкістю, ще й часто символом негараздів й бідності. Але те, що це не завжди правда, доведе наша, сьогоднішня історія.

Віка тримала в руці тест на вагітність, а голові крутилась фраза, колись сказана її чоловіком:

Троє, і баста, досить!

В них в сім’ї вже було три доньки, 4-х, 6-ти й 8 років. Всі були очікувані, були заплановані, всіх однаково любили й виховували.

Але коли після появи третьої доньки родичі напівжартома й напівсерйозно пристали до них зі словами: “Ну що, коли наступну дитину ждати? Ви, взагалі зупинятись, збираєтесь?”, збуджений чоловік відповів:

– Трьох досить, баста! Четверта – це не до мене!

Реклама

Коли доньки попідростали, чоловік почав мріяти про відпочинок лише вдвох, без дітей, з якими його мама посидить. Поняньчитись з онучками їй тільки в радість буде. Якраз і власна справа, нарешті почала приносити такий-сякий дохід, можна й поїздку куди-небудь запланувати. Й що тепер робити, як бути?

Вікторія декілька днів сумнівалась й мучила себе різними думками, але й так нічого не розповіла своєму Павлу. Натомість вона вирішила сходити в жіночу консультацію й записатись на процедуру з позбавлення небажаної вагітності, поки не було пізно.

Вона сиділа в коридорі, очікувала своєї черги, душу роздирав неспокій, та спомини, про минулі вагітності, радість її та чоловіка в очікуванні появи, нового, маленького життя.

Cosmo.ru

Нарешті її душевні муки перервав різкий, пронизливий голос:

– Жіночка! Жіночко, прийшла ваша черга!

Але Вікторія піднялась, й замість йти в кабінет, швидко, майже бігом попрямувала геть.

Вона провела чергову безсонну ніч, й вдень не знаходила собі місця, а ввечері ситуація розв’язалась сама по собі. Павлик, повернувшись додому, випадкову почув її телефонну розмову, в якій вона ділилась своїми страхами й переживаннями з подругою.

Він, ще не зовсім розуміючи, що трапилось, запитав: – Віко, що трапилось, ти чого така знервована?

Й тоді, вона плачучи, й трясучись все йому розповіла. Про незаплановану вагітність, про її муки й переживання, про те що вона, в будь-якому разі буде ростити й виховувати їх майбутню дитину, разом з ним, чи сама – одна.

Реклама

– От дурненька, й з чого ти взяла, що я вас покину, що я не буду любити нашу четверту, так, як люблю попередніх трьох. Ну все, все заспокойся, все в нас буде добре, я люблю тебе, й усіх наших дітей, й буду любити завжди!

Через декілька місяців, на порозі пологового будинку Павла зустріла медсестра, на руках якої лежав чималий згорток.

– Ось, тримайте татусю, – протягнула вона сповиток чоловіку, – справжній богатир, козак у вас народився! Й тут вона помітила три дівочі голівки з зацікавленими личками, що дещо засоромлено виглядали з-за широкої батьківської спини. – А, це теж ваші діти? Зрозуміло, мабуть, ви дуже хотіли сина?!

– Ні, не вгадали, я дуже хотів їхню маму!

Медсестричка пирснула, зашарілась, прикрила обличчя руками й швиденько повернулась в будівлю. А щасливий батько великого сімейства, попрямував в недалекий сквер в оточені галасливої дітлашні.

Будьте щасливі й нехай в кожному домі лунають радісні дитячі голоси, й чим їх більше, тим більшою нехай буде радість і щастя!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker