«На старості років тільки в дім для літніх людей не здавайте»

Все своє життя ми з чоловіком жили заради дітей, заради своїх нащадків, коли з’явилися онуки то наша любов до них стала ще більшою. Правду кажуть, що любов до онуків зовсім інша. Ти їх балуєш, не сердишся і любиш без тями. Ми з чоловіком оплатили навчання всім трьом онукам.

Мали великий город, вирощували овочі: цибулю та картоплю і продавали на базарі. А всі вилученні гроші віддали дітям. Завжди з села усім передавала овочі, молоко, яйця. Допомагала всім, що в нас було. Іноді собі молока не залишала, все дітям передавала. Бо нам з дідом треба не багато. І як в гості онуки приїжджають, завжди грошенят їм даємо і на свята передаємо грошей, замість подарунків. Бо светра красивого не виберемо, нехай самі собі щось куплять. Вони ж краще знають, що їм потрібно та що до вподоби.

Ось влітку всі вони на море їздили відпочивати, ми ж з дідом розуміємо, що хочеться і в кафе сходити і дівчину морозивом пригостити. От і даємо грошей на відпочинок. Діти нас сварять, кажуть, що ми балуємо онуків, що так не можна. А ми сміємось, кажемо: “Шкода, що на вас не подивимося“.

Реклама
healthy-kids.ru

Ось старший онук одружуватися збирається, дід с сином побалакав, син сказав, що на квартиру грошей не вистачає. Так от ми вирішили додати необхідну суму і нехай онукові буде гарний весільний подарунок. Хто ж дітям допоможе, окрім нас.

Молодший онук попросився з нами торгувати на ринку, гроші йому потрібні, хоче з друзями в Чорногорію влітку з’їздити. Батьки йому сказали – гроші потрібно заробити. Ось він і звернуся до нас. Молодець хлопець, роботи не цурається. Картоплю копає, перебирає, мішки носить. Потім з нами на ринку стоїть.

Реклама

Звичайно, що ми віддаємо більше, ніж домовились. Бо хто ж дітям ще допоможе, як не ми.
На свята всі завжди збираємося в нас на подвір’ї. І мій чоловік підняв чарку і каже: “Я прожив з дружиною щасливе життя. Бо в мене є ви всі! Завжди допоможу і не ображу ніколи. Одне тільки прошу на старості років не здавайте нас в дім для літніх людей. Як би вам тяжко з нами не було, але це колись закінчиться”. І діти і онуки пообіцяли цього не робити, а ми їм віримо.

А онуки сміються, кажуть, що келих води принесуть обов’язково. А дідусь просить не воду принести, а холодного пивця.
А ви піклуєтесь про своїх стареньких родичів?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker