Зробила велику дурість – переписала квартиру на сина. Тепер дуже шкодую про цей вчинок

Ми з чоловіком жили щасливо і добре. Він непогано заробляв, я теж не пасла задніх. Купили собі простору квартиру і навіть грошей поклали на депозит. Незабаром чоловікові поставили жахливий діагноз – злоякісна пухлина. Через пів року його не стало, а я стала вдовою. У мене була одна близька людина – син. Як же я мріяла, що він стане мені надійною опорою в житті і підтримкою. Але не все трапляється так, як ми хочемо.

pixabay.com

За життя ми купили ще одну квартиру і оформили на мене. Це житло ми здавали в оренду і отримували додатковий дохід. Ми з сином жили в нашій старій квартирі, яку ми купили в молодості. Місця там було досить. Коли Діма виріс, пішов вчитися, а там незабаром одружився. Жити з родиною сина я не хотіла. Навіть не уявляла собі двох господинь біля однієї плити. Тим більше, у нас була ще одна квартира, в якій жили квартиранти. Син почав піднімати цю тему і сказав, що було б чудово переоформити квартиру на нього. Я нічого не мала проти.

Прекрасно розуміла, що в молодому віці зараз неможливо купити собі своє житло. А особливо, якщо пара планує поповнення. Як весільний подарунок я піднесла молодим житло. Квартиранти з’їхали звідти за місяць. Сама залишилася жити в старій квартирі. Після весілля молодята переїхали в готове і облаштоване житло. Я оформила всі документи на сина, щоб він відчував себе там господарем. Тепер сиджу і чекаю поява онуків.

Через пів року приїхав до мене синок на новій іномарці. Я насторожилася. Звідки у них гроші на таку дорогу машину?

– Синку, звідки така розкіш? Ти ніби середню зарплату отримуєш. – поцікавилася я.
– Ми вирішили квартиру продати. Дружина хоче подорожувати, а я їздити на новій іномарці. – сказав син.
– Ви що? А де ж тепер ви жити будете?
– Не хвилюйся. Ми або іпотеку оформимо, або орендувати житло будемо. Дружина так хотіла продати квартиру і здійснити свою мрію, що я не міг їй відмовити. Сказала, що в іншому випадку подасть на розлучення.

Я була шокована подібним діям сина. Невже за все життя я йому не вклала хоч краплі мізків? Як же так? Ми з чоловіком працювали цілодобово, щоб щось заробити, а він все так просто розбазарює.

Через місяць син з дружиною потрапили в аварію. Слава Богу, що залишилися цілими і неушкодженими, а ось машина перетворилася на купу металобрухту. Після цього невістка з ним розлучилася. Тепер Дмитро збирається переїжджати до мене, а у мене великого бажання з ним жити немає.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close