Покликав на побачення за мої ж гроші. Зі мною таке вперше!

-А ти суші любиш взагалі? – Запитав мене Віктор.
-Так, дуже люблю. Відповіла я в передчутті, що ж буде далі.
-Ну тоді давай сходимо на суші. – Запропонував хлопець.
-Давай. – Радісно відповіла я.
-Тільки це … У мене грошей немає, проблеми на роботі зараз. Якщо позичиш мені пару сотень, я тобі віддам через тиждень. Підемо поїмо суші. – Ну так мене ще на побачення не кликали, за мій рахунок. Мені хотілося чи то сміятися, чи то плакати – не знаю. Пару хвилин я стояла в подиві.

pixabay.com

Я познайомилася Віктором в лікарні. Ми разом чекали своєї черги до лікаря терапевта. Розговорилися, він був переді мною. Виявилося, у нього останнім часом болі головні, так і я від них теж страждала.

Поки чекали, щоб до лікаря зайшли інші люди, спілкувалися на різні теми. Віктор мені видався цікавим хлопцем, до того ж, розумним. А я люблю розумних людей, з якими можна поговорити на будь-яку тему. Потім підійшла його черга, він зайшов.

Пізніше до терапевта пішла і я і коли повернулася, то була в подиві, що Віктор чекав мене під кабінетом. Виявилося, що і в мене, і у нього мігрень. Ну раз у нас однакові діагнози, вирішили піти прогулятися разом. Виявилося, що у нас багато спільного. Близько двох годин ми не змовкали – про що тільки не говорили. І це було чудово. Віктор взяв мій номер. На наступний день подзвонив і запросив знову прогулятися. Я погодилася.

Ось ми прогулялися і він запропонував мені поїсти суші. Так-так, за мій рахунок. Може, я здамся дурепою, але я погодилася. А раптом у хлопця і правда проблеми. Та й він мені дуже сподобався. Хіба я неправильно зробила?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close