Свекруха розповіла мені свою таємницю. Після цього наші стосунки кардинально змінились

Коли я вийшла заміж за свого чоловіка, то зрозуміла, що мені дуже не пощастило зі свекрухою. Якщо раніше я тільки читала історії в інтернеті про те, що комусь дуже не пощастило з другою мамою і вона всюди намагається пхати свого носа, то тепер персонажем такої історії стала я сама. Новоспечена мама не цуралася постійно лізти в наші відносини, а також наліво і направо роздавати мені поради, в яких я ніколи не потребувала, тим більше з її вуст.

На такій сумній ноті я повідомила чоловіку, що якщо він хоче, щоб в наших відносинах все було добре, ми просто зобов’язані переїхати подалі від усіх. Благо, Микита, мій чоловік, мав навик правильно розставляти пріоритети в житті і погодився зі мною. Поїхали ми з ним в інше місто, купили там квартиру. Більше не було набігів свекрухи, а поради різного роду по телефону більше не володіли такою ж силою, як в реальному часі. Я була щаслива. Ми могли з чоловіком тоді направити життя в таке русло, в яке самі хотіли.

Ну а потім народився син і я почала займатися сином. Приїжджала часом моя мама. Від свекрухи не було чутно звісток, я була цим задоволена. Адже не вистачало мені ще, щоб вона приїхала і стала мені розповідати про те, як правильно поводиться з новонародженим. Але ось в один недільний ранок мій чоловік повідомив мені новину про те, що через годину мама його буде вже в нас. Я була і зла, і розгублена одночасно. Але вже нічого змінити не можна було.

Реклама

Я прийняла “оборонну позицію”, прикрила найболючіші місця своїм моральним щитом і стала чекати набігу свекрухи, як і раніше. Але на мій подив, свекруха приїхала зовсім іншою. Я навіть насторожилася, що щось тут не так і, напевно, вона грає чергову п’єсу зі свого арсеналу, щоб якось вплинути на нас. Вона навіть привезла мені подарунок, якого я не очікувала взагалі.

pixabay.com

Кожен день, поки свекруха була у нас, я постійно намагалася себе чимось займати. Як на мене видно було, що душу мою гризе невдоволення, ну а тіло поглинає тривога, як я не намагалася це приховувати. Свекруха це просікла і викликала мене на “мирову”. Сіли ми з нею за чашкою чаю розмовляти. В її голосі вже не було колишнього вказівного тону, вона не намагалася мене нічим шпигнути, та й взагалі ставилася як до дочки.

Виявилося, у неї виявили важке захворювання. Вилікувати його неможливо. Залишилося їй всього кілька місяців. Я була в розпачі, адже я такого не очікувала, та й сором в ту ж секунду дав мені відчути себе найгіршою людиною в усьому світі. Я зняла свою “моральну оборону”, стала говорити з нею по душам.

Реклама

Останні місяці її життя у нас були неймовірні відносини – ми разом гуляли, готували, вона багато чому мене навчила. Я навіть зі своєю мамою ніколи так відверто не розмовляла, як з нею. Це були найкращі місяці мого життя. Зараз її вже немає. Залишився тільки спогад у вигляді вишитої хустки, яку вона нам з чоловіком подарувала. Мені її дуже не вистачає.

Ось, що я хочу сказати, спробуйте подивитися на людину, з якою у вас йде “війна” з іншого боку. Можливо, вона зовсім не така, як вам здається. Можливо, у неї є на те причини і якби ви знали про них, то у вас було б набагато більше часу насолодитися її присутністю поруч з вами.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker