Він покинув мене з дитиною та відібрав квартиру. Сталося таке враження, що весь цей час я прожила з чужою людиною, яка тільки користувалася моїми благами.

Ми були одружені вже десять років. Ми зустрілися на виставі у театрі. Різниця у віці була зовсім мала: мені було тридцять, а моєму чоловіку Михайлу двадцять вісім.

Ми жили у великій квартирі у центрі міста. Через три роки після весілля у нас народився синок. Звичайно, весь час я приділяла дитині. Це був первісток, тому я хотіла віддати йому всю свою любов та турботу. Я стала менше приділяти увагу чоловіку, а він у свою чергу став віддалятися від мене. Незабаром я дізналася, що Михайло мені зраджує з колегою по роботі. Це була молода двадцятирічна дівчинка, яка прийшла до його фірми на стажування. Вони зустрічаються вже більше як шість місяців.

Одного вечора, Михайло прийшов додому та сказав:

«Я покохав іншу та йду від тебе!».

Не буду брехати, я хотіла спочатку поборотися за щастя, а потім одумалася та зрозуміла, що боротися вже нема за що.

Реклама

Він кинув мене та свою дитину заради якоїсь студентки. Якби він цінував нашу родину, то ніколи б так не вчинив.

Михайло сказав, що хоче подавати документи на розлучення. Я була не проти, бо пробачати зраду не в моїх правилах. Я в принципі виховувала сина сама без його допомоги, перебуваючи з ним у шлюбі, тож і надалі я впораюсь самостійно. Я думаю, що коли син підросте, то все зрозуміє. Я маю власну фірму, заробляю чимало грошей, прекрасно виглядаю на свій вік, тож я ще покажу всім. Добре, що все виявилося зараз, а не через десять років.

www.ivetta.ua

Михайло приїхав через тиждень забрати деякі речі та сказав, що подав документи на розлучення. Я сподівалася, що процес розлучення пройде спокійно, але я помилилася. Почалося все з того, що він забрав з дому всі прикраси та коштовні речі, які колись мені дарував. Я була дуже здивована такому вчинку, бо за роки життя з цим чоловіком, я ніколи не помічала у ньому таких рис.

Я старалася на це реагувати спокійно. Якщо йому так потрібні ці речі, то хай забирає. Але коли зайшла мова про квартиру, я не змогла промовчати. Михайло заявив, що це половина квартири належить йому та він хоче розміняти її.

Я була ошелешена. Як можна відібрати житло у власного сина. Я щиро не розуміла його вчинків, але сперечатися не могла, бо ця квартира була куплена у шлюбі, отже належала нам обом. Добре, що мені дісталася квартира від моєї бабусі. Звичайно, там потрібно було зробити ремонт, але для мене це не було проблемою.

Після розлучення ми більше не бачилися та не спілкувалися. З сином він не шукав зустрічі. Для того щоб менше думати про те, що сталося у моєму житті, я стала більше працювати, займатися спортом мандрувати та проводити час з сином.

Реклама

Я старалася зробити все, щоб те, що сталося у нашій сім’ї не вплинуло на нього. Ніяк не можу зрозуміти свого колишнього чоловіка. Як я за десять років не побачила його справжнього обличчя? Як можна було так спокійно відмовитися від рідного сина, це ж його кровинка. Я розумію, що хлопчику буде важко без батька, але я зроблю все щоб у нього в житті було все добре та він виріс хорошою людиною. Дуже шкода, що через людську хтивість мій син повинен рости у неповноцінній сім’ї.

Коли ми продавали квартиру, Михайло сказав мені:

«У нашому розлученні винна лише ти. Ти зовсім не звертала на мене увагу, а весь час приділяла дитині. Чоловік має бути на першому місці!». Я не знала, що йому відповісти. Можливо, я не приділяла йому стільки ж уваги, як раніше.

Але у нас народився син. Це нормально, що у перші місяці жінка віддає всю себе дитині. Замість нього говорив його егоїзм. Замість того, щоб поговорити зі мною та спробувати змінити ситуацію, він знайшов собі молоду студентку, яка весь свій вільний час буде приділяти йому. Сподіваюсь, що мій син виросте зовсім іншою людиною, а не як його батько.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker