Він не розумів, що декрет – це пeклo.

Мій чоловік працював експедитором у великій кампанії. На жаль, через те, що там часто дурять на гроші, він вирішив звільнитися. У той час я ще не знала, що вагітна. Тоді я працювала вдома дизайнером. Заробляла достатньо коштів й мала змогу забезпечувати нашу родину. Мені навіть будо до вподоби, що коханий готує мені, ми разом проводимо час. Нас все влаштовувало. Але мій токсикоз вніс свої корективи. Мене постійно нудило. Я не могла сидіти, лежати, ходити, їсти. Не могла працювати за комп‘ютером. Через це я мало заробляла. Я вагітна, я хочу відпочивати, щоб мене ніхто не чіпав, але на мені є відповідальність. Гроші заробляю тільки я, тому у мене не має можливості відпочивати та брати вихідний.

Коли я була на третьому триместрі вагітності, коханий знайшов роботу. Нарешті я можу відпочити останні місяці свого безтурботного життя.

Коли я народила, то зіткнулася з великою втомою. Я майже не спала, боліло все тіло, не могла відійти навіть до туалету. Я не те, що сама не можу поїсти, я чоловіку вечерю не приготувала.

Коли він прийшов додому, то влаштував мені скандал. На його думку, я сиджу вдома й нічого не роблю, а він дуже важко працює. Чому це я не підняла свою дупу та не приготувала йому вечерю?

Реклама

Мене так образило те, що він не розуміє, що таке декрет. Це не відпустка – це пекло, це набагато важче, ніж його робота!

Щоб не сваритися кожного разу, першим ділом я йшла на кухню та готувала їжу на цілий день, щоб, коли коханий прийшов з роботи, не був голодним.

Коли сину було три місяці, а це була холодна зима, я захворіла. Я не могла готувати, мені було дуже погано. Зранку, коли в мене піднялася температура до 38 градусів, я благала чоловіка допомогти мені, щоб він посидів з дитиною, а я поспала хоча б 10 хвилин.

Та він пішов. Він пішов грати в ігрову приставку до свого сусіда. Я не знаю як я вижила, як змогла одужати, як не вчинила сaмогубство.

Реклама

Коли сину було пів року, я пішла на прогулянку зі своїм другом. Ми багато розмовляли, сміялися. Я була дуже рада поговорити про щось крім дітей. Ми пішли до кав‘ярні, взяли морозиво та чай. Щоб я могла спокійно поїсти, мій друг взяв сина на руки. Я не могла стримати сліз. Хтось подумав про мене! Він тримав мого сина, щоб я поїла! Я не могла повірити у своє щастя. Комусь дістанеться дуже гарний чоловік.

Зі своїм чоловіком я провела виховну бесіду. Ми помирилися, він став з нами більше гуляти та допомагати мені. Але все одно найщасливіша я, коли гуляю зі своїм другом, бо він мій порятунок.

Як у вас проходили перші місяці декрету?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker