Соромилась свого зовнішнього вигляду, та боялася показатись людям на очі. Але мене прийняли такою, якою я є, ще й запропонували допомогу!

Все життя я носила одяг, який мені віддавали друзі або родичі моєї мами. Ні мама, ні я не
можемо собі дозволити купити той одяг який хочемо, та я й не знаю який одяг мені
подобається. Одного разу я купила собі нову блузку і похвалилася мамі, але вона не була
рада, вона розсердилася.

Краще б ти їсти додому купила, а не лахміття!

З того часу я нічого собі не купувала.

Через декілька років, вона зустріла свого майбутнього чоловіка й поїхала з ним до іншого
міста. Я знаю те, що він багатий. Коли я попросила в неї трохи грошей, вона сказала мені,
щоб я шукала собі того, хто зможе мене забезпечувати, а вона мені допомогти не зможе.

Реклама

Коли я зустріла свого майбутнього чоловіка, то здивувалася побачивши його шафу. У ній
було стільки одежі, скільки нема у мене й моєї мами разом. Мій чоловік дарував мені
туфлі, чобітки, сумку, телефон. Мабуть, все нове, що у мене є, це подарунок мого
чоловіка.

Коли я була вагітна на 7 місяці й було спекотне літо, я ледве ходила по вулиці, а саме
погане було те, що в мене не було зручного взуття. Одного разу, я зі свекрухою вийшла на
прогулянку й взула незручні та старі туфлі. Мені було соромно. Я думала, що вона
подумає, що мені все одно на дитину та її здоров`я, тому й не бережуся. Вона спитала
чого я не вдіну зручне взуття, а я збрехала, що мені й так добре. Кілька днів мені було
погано від моєї брехні. Мені здавалося, що всі мої друзі та свекруха думають, що я зі
своїм чоловіком тільки через гроші.

Після тієї прогулянки пройшла неділя й настав мій день народження. На свято прийшла
мама чоловіка. Мені було соромно дивитися їй у вічі. Вона покликала мене на кухню й там
подарувала якийсь великий пакет. Коли я побачила що там, я розплакалася. Там було дві
пари зручного взуття. Вона мене обійняла, як свою рідну доньку.

takprosto.cc

Через декілька днів, гуляючи у парку, я побачила знайоме обличчя. Це була літня жінка з
сердитим виглядом обличчя. Вона підійшла до мене й спитала:

Чи ти не забула, що повинна мені гроші віддати?

Це була моя мама. Моя рідна людина, яка знайшла багатого чоловіка й не взяла мене з
собою. Покинула мене.

Реклама

Які гроші? – спитала я

– Ті, що я витрачала на те, щоб тебе прогодувати! Ти он яка, в гарній сукні, новому взутті, а
мені зараз їсти нема чого, віддавай гроші або своє взуття, я його продам.

В мене не було слів, я ледве не втратила свідомість, але добре, що підійшов мій чоловік і
прогнав її.

З того часу я її не бачила. Я б дуже хотіла запросити її до себе, купити їй щось смачненьке,
нового одягу, але вона мені не допомогла у скрутному положенні й покинула.
Як мама відноситься до дитини, так й дитина до матері. А які у вас відносини з мамою?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker