Розлучення або переїзд: як мати поставила доньку перед вибором.

Мене звати Наталія Петрівна і єдина рідна людина у мене – це моя донька. Зараз ми проживаємо разом у місті, у хорошій двокімнатній квартирі.

Я пишаюся своєю донькою Катериною. Вона дуже добра та кмітлива дівчина, завжди в усьому мені допомагає. Катерина не тільки хороша людина, а ще й дуже працьовита та розумна. Закінчила на відмінно школу та самостійно вступила до вищого навчального закладу. Після закінчення ВНЗ вона одразу знайшла гарну роботу за своєю спеціальністю. Я лише чекала на гарного нареченого, щоб вже поняньчити своїх онуків.

Всі мої надії на хорошого нареченого зруйнувалися, коли донька познайомила мене з Дмитром. Мало того, що цей хлопець з селища міського типу, так він ще й з бідної сім’ї. Ми довго говорили з нею про те, що їй потрібно припинити ці стосунки, й мені здалося, що вона мене почула, але це було зовсім не так.
Пройшло пів року. Вони прийшли разом та заявили, що Катерина чекає на дитину і вони збираються одружитися.

Реклама
parenting.pl

Тоді я все зрозуміла. Він все підлаштував так, щоб донька від нього завагітніла, щоб мати змогу переїхати до Львова. Донька повідомила, що перший час ми будемо жити усі разом. Тобто мені доведеться прибирати та готувати йому!

Катерина довго мені пояснювала, що Дмитро гарний хлопець і вони дуже кохають один одного. Я зрозуміла, що це дуже для неї важливо та пообіцяла зробити все, що від мене залежить.

Дмитро виявився дуже хазяйновитим хлопцем, допомагав мені з моїми хатніми справами, нарешті полагодив замок у ванній кімнаті. Я декілька разів намагалась вивести його на сварку, але він не піддавався на мої провокації, тому причин виганяти його з дому, на жаль, не було. Незабаром народився наш онук, Сергійко. Дуже гарна дитина, яка була схожа на свого батька.

Я вирішила, що, попри те, що мій зять нікого не обманював, я не буду прописувати його у своїй квартирі. Запропонувала доньці такий варіант: вона розлучається з Дмитром та забирає дитину собі. Ми прописуємо Сергійка вдома і я буду займатися його вихованням. Або вони їдуть жити у село.

Реклама

Катерина розгнівалася після моєї пропозиції. Зібрала речі своєї сім’ї й вони поїхали. Після цієї розмови ми більше не бачились. Уже минув майже рік, але я впевнена, що донька так довго не витримає й втече з села, тому я просто чекаю на неї.

А як би ви вчинили на моєму місці?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker