Піднялася з самого низу своїми силами без чиєїсь допомоги, та пишаюся собою. Але тепер я терміново всім знадобилася. Шкода, що тепер мені вже вони не потрібні.

Вже десять років я живу життям своєї мрії, все, що в мене є – це результат моїх неймовірних зусиль! Живу я у найкращій країні — Іспанії, я обирала ще між Канадою, але там не вийшло влаштуватися на роботу, моя знайома скористалася моїми даними та зайняла моє місце. Ще, я маю свій власний
бізнес — школу сучасних танців для дітей та підлітків, та живу у великому дизайнерському будинку з басейном.

У мене ніколи не було друзів, але чесно кажучи, я дуже в них мала потребу. Я завжди знала чого хочу у житті, але всі з цього сміялися та казали, що я дивна та треба жити як усі. Та рік тому, до мене подзвонила моя колишня подруга та сказала, що хоче приїхати до мене в гості. Звичайно, я була дуже рада та сказала їй, що вона може жити у мене.

Вона пробула у мене цілий місяць. Для мене це був чудовий час, мені було
дуже весело. Потім вона поїхала. Я думала, що тепер ми будемо спілкуватися як раніше,
але не дочекалася від неї жодного дзвінка, а на повідомлення вона не відповідала. Я почала здогадуватися, що мене використали по повній програмі.

Реклама

Аж ось, одного вечора пролунав дзвінок з невідомого номеру, це дзвонив мій друг, який мені дуже
подобався, я навіть зізналася йому у коханні та він мені відмовив. Олексій повідомив мені,
що хоче приїхати до Іспанії та не знає де зупинитися, але моя подруга сказала йому, що в
мене великий дім, тому можна залишитися у мене. Я була збентежена цією розмовою, але не відмовила хлопцю, з ввічливості.

vplate.ru

Через тиждень він приїхав, але не сам. З ним була його сім`я та їх друзі. Вони пробули в нас
місяць й залишили після себе жахливий безлад, який я ще місяць прибирала. Кожної ночі вони вмикали гучно музику та голосно розмовляли.

Зі мною вони не провели жодного вечора. Навіть не запрошували з собою до клубів або просто на прогулянку. Я була потрібна лиш тоді, коли була необхідність принести щось з кухні, або прибрати за ними сміття. Навіть не знаю, чи треба казати, що за це мені не заплатили нічогісінько? Мало того, ще й поцупили в мене декілька дрібних речей.

Після їх від`їзду, мені стали телефонувати люди, з якими я не те що не товаришувала, а навіть не
спілкувалася ніколи. Тоді я зрозуміла, я їм потрібна лише як безкоштовне житло. Їм всім потрібен
мій дім та басейн. Коли я стала відмовляти у можливості пожити в моєму будинку, вони спочатку
лагідно намагалися мене вмовити, а потім починали ображати мене ганебними словами.

Реклама

– Ти ніколи нам не подобалась. Ти сіра миша й завжди нею будеш.

З того часу, я зрозуміла, що мені не потрібні такі друзі, щоб бути щасливою. Прийде час я
зустріну гарних людей. Так цікаво, де ж ці «друзі» були тоді, коли я справді була сірою мишею? Чому згадали про мене тільки зараз, коли в мене вже власний маєток, на який я заробила сама? Але їм ще вистачило нахабності мені сказати такі ганебні слова після моїх відмов.
А що ви можете порадити? Ображатися на них, чи жити далі своїм успішним життям, та не зважати на них?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker