Ось так несподіванка – зустріла на шкільних зборах батька своєї дитини! Його син однокласник моєї Даринки.

Мене звати Олена, мені 31 та я маю доньку, якій 11 в цьому році. Живемо без тата, я незаміжня. Близько 12 років тому в мене були відносини з чоловіком, у якого була родина. Сталося так, що я завагітніла від нього. Але одразу як про це дізналася, я вирішила піти з його життя назавжди. Після цього наші шляхи не перетинались.

Маю зізнатися, що не кохала Юрія (тата своєї дитини). Скоріш за все, це були відносини на взаємовигідній основі. Я його задовольняла, а він всі мої потреби, разом з тим і матеріальні. Я про дитину, тому претензій до нього не мала. Та й в абиякому випадку, родину Юрій не збирався покидати. А я не поспішала за нього заміж. Тому твердо вирішила припинити ці стосунки і не жалкую.

До клініки з метою зробити аборт я би не пішла, так як маю проблеми з гінекології. Та й дитину я хотіла сильніше, за страх залишитись одиночкою. І на щастя, мої батьки повністю підтримали мене, навіть підбадьорювали. Мати з татом постійно допомагають мені в усьому і я безмежно їм вдячна за це! Чесно кажучи, я розумію, що справжнє кохання я вже не зустріну. Кому потрібна жінка з чужою дитиною? Та й мені все одно. Бо я мама самої чудової дівчинки і не уявляю своє життя без своєї донечки. Після народження дитини ходила декілька разів на побачення, але серйозних стосунків не мала жодного разу.

Реклама

Донька переходить у 5-ий клас. А зараз я дізнаюсь, що разом з нею вчиться син її біологічного батька! Я була шокована цією новиною. З Юрієм ми зустрілися перед дверима класу, куди, як виявилось, ходять наші діти. Але ми вдали вигляд, що не впізнали один одного. Окрім цього, моя донька ще й сидить з сином мого колишнього коханця за однією партою. А я так хотіла забути про цього чоловіка, та все, що колись нас пов`язувало.

Реклама

Я й гадки не мала, що ми колись зустрінемось. Але вже цей факт нікуди не подінеш. Єдине, за що я турбуюсь, так це неймовірна схожість наших дітей. Рано чи пізно, діти все зрозуміють, а я так хочу уникнути цього.

Тепер мене непокоїть тільки одне, як бути з донькою? Здається, я повинна розповісти їй правду. Бо перевести Дарину в іншу школу я не можу, вона тільки звикла до колективу та почала нормально вчитись. Дуже не хочу зайвих питань та неприємних розмов. Як було добре раніше, але ж ні, Юрій знову з`явився в моєму житті. Так складно мені ще не було, що ж мені робити далі?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker