Несподівана знахідка в безлюдному парку, яка змусила мене замислитися.

Максим дуже любив гуляти зі своїм собакою надворі, але ще більше він любив гуляти кожного разу в новому місці. Хлопчик був наче вчений: його дуже вабили камінчики та все що з ними пов‘язано. Цієї прогулянки він заблукав до старого парку, який геть занедбаний і людей там зовсім не було. Але з Бобом йому було не страшно. Собака завжди поряд.

Гуляючи занедбаним парком, Максим побачив невелику домівку. Хлопчику стало дуже цікаво, що знаходиться всередині. Він не боявся, адже поряд Боб.

Коли Максим підійшов ближче, то побачив, що навколо будинку багато камінців, які чомусь були мокрі, але навіть це не спинило хлопчика увійти всередину будинку. Він переступив поріг і опинився в кухні дому.

Домівка була брудна, із запахом цвілі, в кутках було павутиння. Максим пішов до кімнати… Він був наляканий, тому що не сподівався зустріти кого-небудь тут. Перед ним сиділа сивокоса бабця років вісімдесяти.

zen.yandex.ru

Вона наче чекала на когось в гості. Бабця зупинила погляд на Максимі, а він досі не зміг вимовити хоча б слово.

Коли Максим все ж таки прийшов до тями, запитав у бабусі:

– Хто ви та чому тут?
– Мене звуть Надія, – відповіла тихо бабця.
Максим підійшов ближче і побачив, що навкруги все знаходиться на підлозі, та й сама бабця сиділа на якихось подушках, обпертих об стіну.

Жінка була не багатослівна. Коротко повідомила, що тут живе вже цілий рік. Вона не переміщається самостійно, бо її ноги паралізовані.

За годину Максим пробрався в хаті, вимив підлогу, застрелив ліжко та переніс бабцю з підлоги туди.

Хлопчик зрозумів, що Надії потрібна допомога та наступного дня знову навідався до бабці, прихопивши з собою пакет з пиріжками.

Максим зрозумів, що не зможе кожного дня провідувати Надію, тому що парк знаходиться далеко від дому, а залишати бабусю тут одну не можна, бо вона не може ходити. Максим вирішив розповісти все своїм батькам.

Батьки поклопотали за Надію в будинку для людей з фізичними обмеженнями. Батьки з Максимом кожного місяця провідували бабусю. Вона була дуже вдячна хлопчику та його батькам за порятунок.

Цією історією Максим поділився для того, щоб ми допомагали людям, які потребують цього.

Ви би вчинили так само як і Максим? Чи допомагаєте ви незнайомим людям?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close