Неймовірна історія, від якої в очах з’являються сльози, а в горлі – клубок. Чоловік шукав дівчину, а знайшов… свою доньку.

Життя полюбляє підкидати нам сюрпризи, дарує неймовірні історії з хитросплетіннями людських доль, про які можна писати романи й знімати кінофільми. З героями однієї такої історії ми познайомимо вас сьогодні.

Марія дуже пишалась своїм сином Андрієм. Він виріс розумним, ввічливим, працьовитим хлопцем. Вона дуже надіялась, що незабаром він одружиться, приведе додому невістку, – хорошу дівчину, що стане їй помічницею й розрадою. Й він привів. Щоправда, якусь знайду – незнайомку, загадкову, незрозумілу, таємничу дівчину, яка нічого не розказує, ні про себе, ні про свою сім’ю чи батьків.

Все це говорила – розповідала Марія своїй сусідці Наталці. Надіялась, що та якось розрадить її, щось підкаже, як діяти в такій ситуації. Але сусідка мовчала й тільки кивала головою, в такт Марійчиним словам.

Все розпочалось, десь місяць тому. Була пізня осінь, вечір, лив дощ, останні листки падали мокрими з дерев, Андрій, як це вже не раз бувало, затримувався на роботі. Врешті-решт він зателефонував й повідомив, що скоро буде й не сам.

Мати подумала, що, мабуть, з ним колега по роботі приїде, що траплялось доволі частенько. Але коли відчинились вхідні двері, то поруч з її Андрійком на порозі квартири постала невеличка, невисока, худенька й мокра, прямо, як той горобчик за вікном, дівчина.

Виявилось, що коли Андрій вже був неподалік свого дому, то побачив її на зупинці. Від неї втік останній автобус, вона стояла розгублена, засмучена, самотня, мокла під дощем, й він просто не зміг байдуже проїхати повз.

Несподівану гостю нагодували гарячою вечерею, напоїли теплим чаєм та залишили ночувати у вітальні. Вранці Андрій поспішив на роботу, а в дівчини, що назвалась Олесею, виявилась висока температура, за 39, а також нежить, кашель, головний біль, та всі решта симптомів застуди, або й грипу.

Цілий тиждень Марія виходжувала Лесю, хоча й про себе буркотала незадоволено, що має зайвий клопіт на голові. За цей час дівчина так й не розповіла нічого про себе детальніше. Ні де працює, ні де мешкає, ні про свою сім’ю – родину, геть нічого!  Й така закритість й таємничість непроханої гості сильно насторожувала Марію.

Звісно її сину вже за 30, час вже й одружитись та створити власну сім’ю, але не такою бачила мати супутницю свого сина.

Реклама

А він тим часом схоже все більше й більше прикипав душею до Лесі. Тому коли вона повністю одужала, Андрій запропонував їй надалі залишатись в них жити. Й хоча вона спочатку не погоджувалась, син все-таки її вмовив й ось уже місяць, як вона живе в їхньому будинку, але на вихідні завжди кудись від’їжджає.

Й нехай Леся була ввічливою, спокійною, шанобливо відносилась до Марії, навіть гроші пропонувала за комунальні послуги, але Андрій суворо заборонив матері їх брати, все одно не до душі вона їй була, не лежало до неї серце чомусь й все.

А наступного дня після розмови з сусідкою, та прийшла до них на подвір’я та вразила Марію в саме серце своїми словами. Вона ніяк не могла повірити тому, що почула, але Наталка запевняла, що вона не помиляється, й що Леся займається жебракуванням. Сусідка на власні очі бачила її на вокзалі, де та жалісливим голосом просила в перехожих гроші на лікування своєї важкохворої доньки.

Ну що ж, тоді все сходиться. Так можна й зрозуміти й пояснити таємничість й скритність нової Андрієвої пасії. Жаль зараз вони вдвох поїхали, кудись у місто. Ну нічого, ввечері повернуться й Марія усе викаже, що думає й непутящому сину, й дівці-аферистці.

Дійсно, ввечері їх ждав грандіозний скандал. Як тільки Марія не називала й не обзивала Олесю, а та тільки мовчки стояла, і по її обличчю стікали сльози, чим ще більше розлючувала матір Андрія. Той спочатку намагався вгамувати й втихомирити матір, але потім змирився й пішов у свою кімнату. А вранці Лесі не виявилось, вона зібрала всі свої речі й поїхала, не сказавши нікому ні слова, й не залишивши жодної записки чи повідомлення.

Андрій лише докірливо сказав матері, що та позбавила його кохання всього життя й помчав у місто, надіючись зустріти Лесю. Але хоча він півдня провештався на вокзалі, й декілька раз об’їхав все місто, своєї коханої так й не зустрів. Додому він повернувся пізно ввечері, нетверезим, чого собі ніколи раніше не дозволяв, та не кажучи ні слова, замкнувся у своїй кімнаті.

Йшов час, минав день за днем, тиждень за тижнем, Андрій закинув роботу, перестав стежити за собою, все частіше став заглядати у чарку. Але його мати все ще була переконана у своїй правоті й в правильному розв’язанні проблеми з Лесею.

А щоб син скоріше забув свою знайду, вона вирішила написати від його імені в місцеву газету, на сторінку “Знайомства”, якраз останній номер листоноша приніс.

Марія взяла свіжий екземпляр газети, щоби адресу редакції переписати на конверт й вклякла.  На розвороті місцевої преси була поміщена чималеньке таке фото, з якої на Марію дивилась благальним поглядом Олеся, а поруч з нею стояла дещо схожа дівчинка років 5-6.

Марія негайно розбудила, розтормошила сина словами: “Знайшлась твоя Леся, й схоже вона насправді нічого не винна! Ось в газеті про неї написано, й адреса її теж тут є“.

Андрій декілька раз повторив ім’я коханої, уважно роздивився її фото з дівчинкою в газеті, й наполіг, що вони мають обоє поїхати в село до Олесі, а не тільки він один.

Марія не зовсім розуміла, чому вона мусить бути присутньою при зустрічі її сина з коханою дівчиною, але не посміла йому знову суперечити.  Крім того, Андрій заінтригував її словами, що він це село знає, й вже колись там бував.

Приїхали вони туди вже пообідді, Леся коли побачила Андрія з матір’ю, відразу злякано зіщулилась й ніби поменшала, хоча здавалось куди вже їй меншати. Андрій же вирішив хапати бика за роги й відразу на порозі запитав:

– Скажи, ця дівчинка – моя донька?

Реклама

Марія тільки й змогла переводити здивований погляд від одного до іншого й геть нічого не могла зрозуміти. ” Яка донька? Звідки? Вони ж лишень декілька місяців як знайомі”, – вихором проносились думки в її голові.

Врешті решт Леся порушила мовчанку й покликала всіх в хату, пообіцявши все пояснити після обіду.

Як виявилось, Даринка (так звали дівчинку) насправді була донькою Андрія, але не від Лесі, а від її старшої сестри. Олеся цього ще не знала, коли познайомилась з Андрієм, а коли впевнилась, що саме він її батько й вже хотіла йому розповісти, гримнув скандал з його матір’ю – Марією, й вона так нічого не пояснивши поїхала додому.

Osoblyva.com

Даринка, насправді була серйозно хворою, й нас час Лесиного знайомства з Андрієм лежала в обласній лікарні. Мати Дарини загинула декілька років тому в автокатастрофі, а чоловік її покинув, як тільки дізнався, що вона завагітніла не від нього, хоча спільних дітей в них і не було. Таким чином Леся стала офіційно опікуватись племінницею й дійсно бувало таке, що доводилось збирати гроші на її лікування, просячи їх в добрих людей.

Поки вони розмовляли, до кімнати зайшла Даринка й Марія помітила. що вона схожа не тільки на свого татка – Андрія, але й на неї саму – свою бабусю.

Тим часом дівчинка несміливо підійшла до Андрія й спитала:

– Ти мій татко?

– Так, це твій тато, – відповіла замість нього Леся, – а це твоя бабуся, – й кивнула на Марію.

У старенької матері очі наповнились слізьми, вона попросила пробачити її, нерозумну, та далі, вже подумки, попросила божого благословення та опіки, над її дітьми та онучкою.

Й ми впевнені, що все в них буде надалі добре. Бо справжня любов творить дива!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker