Мій єдиний онук мені не рідний по крові. Новина яку я аж ніяк не очікувала дізнатись.

Весілля мого молодшого сина ми відсвяткували півтора року тому. Через те, що невістка завагітніла діти вирішили організувати все швидко.

З невісткою в нас були хороші відносини. Я знала її змалку, адже живемо в одному районі. Село в нас маленьке і всі знають один одного. Ілля і Леся почали зустрічатися ще зі шкільних часів. Дуже часто приходили в гості, а згодом ми познайомилися зі сватами, і я вважала, що моєму сину пощастило зустріти таку чемну дівчину, з такої гарної сім’ї.

Весілля вирішили святкувати якомога раніше, поки в Лесі ще не видно живота. Через те, що діти ще не встигли заробити достатню суму для святкування, ми зі сватами організували все самі. Запросили багато гостей: родичів і друзів. Весілля було пишне, діти щасливі.

Через пів року Леся народила хлопчика і вони залишились жити в нашому будинку. Я мала змогу допомагати з дитиною, поки Ілля був на роботі. Та і відносини у нас були дуже хороші. Я любила Лесю і називала “донею”, а вона мене “мамою”.

Реклама

Та одного дня я почула слова, які перевернули все моє життя.

То був день народження Лесі. Прийшло багато гостей, ми святкували на подвір’ї, насолоджувались свіжим повітрям і Назарчику було чимало місця для ігор. Свято добігало кінця і час подавати торт. Я пішла до хати за тортом і почула розмову моїх сватів.

funart.pro

Сват говорив своїй дружині, що Ілля може про все здогадатися, зрозуміти, що дитина не від нього, бо Назар зовсім на нього не схожий.

Це сталося коли Леся й Ілля посварилися, та на деякий час припинили стосунки й вона почала гуляти з хлопцем з міста. Завагітнівши, вона повідомила новину батькові її дитини, але той одразу пропав з її життя. І вона повернулася до Іллі, але про вагітність вирішила не розказувати. Так мій син і став батьком не своєї дитини, і досі про це не знає.

Реклама

Коли я дізналася правду, я не знала, що робити. Я розуміла, що Ілля дуже любить дружину і сина. І якщо дізнається правду, то може зруйнувати своє життя. А може він і не хотів би знати цю правду.

Я думала над цим дуже багато, але ніяк не вирішувала повідомити сину. Через деякий час до мене прийшла сваха і розповіла цю історію в очі. Дуже плакала і благала не руйнувати життя дітям, адже вони кохають один одного, і Назар росте щасливою дитиною.

Я остаточно вирішила зберігати цю таємницю все життя. І я ні про що не шкодую, бо я найщасливіша мама і бабуся.
А як ви гадаєте, може справді іноді краще промовчати?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker