Йшла на побачення у гості, а виявилось – у свинарник.

З Романом ми познайомились у кафе, коли я відпочивала там на корпоративі, а він з друзями святкував день народження товариша. Обмінялися телефонами. Я і забула про це знайомство, а через тиждень він подзвонив і нагадав про себе.

Розмову він вів ввічливо. Нічого не пропонував, просто цікавився справами та все в такому плані. Він дзвонив щодня і я почала помічати, що аж чекаю його дзвінка. І розмови ставала все довшими, і все цікавішими.

І ось нарешті він запросив на побачення. Я чомусь хвилювалася, довго обирала сукню, але все пройшло дуже добре: посиділи в ресторані, повечеряли й він провів мене додому. Після цього ми стали зустрічати частіше, вже і я його познайомила з друзями. Він познайомив мене зі своїми. Ми вже були як справжня пара. Роман розповідав, що має власну оселю, що робить в ній ремонт. Мені він здався дуже хазяйновитим.

Реклама

Одного вечора він запросив мене на побачення, але не до ресторану, а до нього додому. Каже, набридло вже одне й те саме. Я запропонувала зайти до магазину купити вина та замовити піцу. Збираючись на це побачення, вирішили одягнути просто джинси й светр. Ну не вечірню ж сукню мені одягнути.

kitchendecorium.ru

Зайшовши до під’їзду я одразу помітила, що біля вхідних дверей Романа був дуже брудний килимок. Я тоді зразу в голові подумала, що краще його взагалі викинути, ніж він в такому стані коло дверей лежить.

Квартира була невеликою, маленький коридор, середня кухня, велика зала та маленька спальня. Я не знаю, про який ремонт Роман розказував весь час, але у квартирі цього ремонту видно не було. Все якось знаходилось не своїх місцях, в залі біля дивану стояли пусті пляшки з під пива, на дивані лежала спортивна кофта. На журнальному столику стоїть пуста чашка та лежить обгортка від шоколадки.

Роман запропонував піти на кухню і допомогти йому розкрити піцу і налити вино. В кухні панував ще більший безлад. Купа немитого посуду, брудна плита, таке враження, що її не мили ніколи. На столі стоїть тарілка з недоїденим борщем. Я запропонувала почекати його в залі, адже там було охайніше, ніж на кухні. Їсти піцу і пити вино мені зовсім не хотілось, бо я не знала, чи чистий посуд він дістав.

Реклама

Роман запропонував подивитися кіно, ми якраз обговорювали новий пригодницький фільм, який нещодавно показували в кінотеатрі. Але телевізора на кухні не було, треба було піти в спальню. Двері відчиняються і я наче не бачу нічого, окрім безладу. Постіль не застелена. На підлозі лежать брудні шкарпетки, якісь штани лежать у кутку, купа брудних чашок, обгортки від цукерок в ліжку. І тут я не витримала і зрозуміла, що я взагалі не хочу тут більше знаходитись. Сказала, що раптово стало зле, проводжати мене не потрібно і швиденько пішла додому.

Більше на телефонні дзвінки я не відповідала, він в одну мить спротивився мені. Ну як можна жити, як у свинарнику? А понад усе, образливо, що він знав, що чекає мене в гості та навіть поверхнево не прибрав. Значить не дуже й цінував мене.

А як ви готуєтесь до візиту гостей? Як ви вважаєте чи вірно вчинила дівчина?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker