Гарні діточки

Раніше майже в кожного були брати чи сестри, й одна дитина в сім’ї була радше винятком ніж правилом. В наш час навпаки частіше можна зустріти сім’ю з однією дитиною. Але героїня нашої розповіді виросла саме однією, без братів й сестер й завжди вважала, що ті хто їх мають, найщасливіші діти в світі. Й тільки тоді коли в неї з’явились власні діти, спочатку син, а потім донька, вона зрозуміла, що помилялась у своїх судженнях й очікуваннях.

Qwizz.ru

Я мала бабусю. Бабуся, яка щоранку намотувала кола в міському парку й змушувала бігати мене разом з нею. Хоча вона була ветераном війни, ще й контуженою, з артритом, вона бігала швидше від мене, дівчини-пампуха. Тому, як тільки я збивалась з бігу і переходила на кроки, вона наздоганяла й підганяла мене вигуками: “А ну біжи, я кому сказала!”. Це напевно найгірший спогад мого дитинства.

Був у мене й дідусь, – водій Таратайки (так він називав свій старенький автобус ЛАЗ), на якому він не раз катав мене с подружками, – найкращий спомин дитинства.

Звичайно була в мене мама, яку я дуже любила й вона теж дуже любила мене. А ось тата в мене не було. Хоча в багатьох моїх однокласників й однокласниць, сусідів, подруг й знайомих батька не було теж.

Зате майже всі з них мали брата чи сестру. Молодшого чи старшого/старшу – це вже не так важливо, найголовніше, що вони були. Й ти міг гордо возити коляску з малюком, чи поскаржитись старшому брату на задирак, й за яким сохли всі твої подружки.

В мене ж не було нікого, й донедавна я вважала, що цей факт зробив моє дитинство неймовірно сумним та нецікавим.  Мій чоловік теж був однією дитиною в сім’ї, й, мабуть, тому, ми спочатку народили синочка, а через декілька років – доньку.

Реклама

Ось після й розбились мої рожеві уявлення про сім’ю та братів і сестер.

– Чого ця ненормальна реве? Я спати хочу, заткніть її, – й це говорив мій спокійний, вихований хлопчик.

Тепер я знаю, що потрібно купувати обом одинакові подарунки, що навіть зовсім однакова чужа шоколадка більша й смачніша, іграшка гарніша, а сусіднє крісло в автобусі, поїзді чи кінотеатрі завжди краще.

Коли я дивлюсь на чужі сімейні фото з радісними дітлахами, я тішуся не за них, а за фотографа, який встиг зазнимкувати таку рідкісну мить.

Якщо старший катає молодшого на гойдалці, я дивуюсь не їм, а їх батькам, що не помічають, що один щосили її розгойдує, а другий, малюк щосили верещить, може від захвату, але й може від страху.

Тепер я знаю, якщо мої діти поводяться дружно й спокійно, то вони затіяли якусь пакість, що все одно закінчиться криками, плачами й сваркою. Ще вони навчились дружити проти когось, найчастіше в цій ролі виступаю я, наприклад, коли намагаюсь вкласти їх спати, а вони не хочуть цього робити.

Soulpost.ru

Але є в їхні стосунках й плюси. Коли ми почали вивозити меншеньку на колясці  на вулицю, й зокрема забирати сина з дитсадка, то він робив справжню чергу з охочих побачити його сестричку.  Причому, дозволяв це робити не всім, а тільки тим, хто, на його думку, правильно з ним поводився.

Коли в нього на вулиці семикласник намагався відібрати покемона, то сестричка, що вже встигла підрости, жбурнула в нападника відерце з совочком, й під натиском двох малюків, він був змушений з позором, відступити.

Реклама

А вчора вранці, крізь сон чую, як малий каже до сестрички:

– Ану, йди сюди! Добрий ранок, голодна, напевно? Зараз, тобі пластівців насиплю. Почекай, почекай, я сам молока наллю, а то порозливаєш ще. Бери ложку та їж, смачного тобі! 

Мала відповідає:

– Дякую тобі, мій любий братику! Й зразу продовжує: – Дурак, ти чого мені в синю мисочку молока налив? Я рожеву хотілааа!!!

Й тепер я думаю, може ми просто нічого не розуміємо з чоловіком, бо виросли самі одні. А їхній позавчорашній бій подушками, що закінчився кількома синцями, сльозами, й навіть однією подряпиною, хоча як можна подряпатись подушкою, досі не розумію, стане їхнім найкращим дитячим спогадом, й так і має бути?!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker