Чому варто поступатись нижнім місцем в потязі? Випадок з життя все пояснить

Досить часто в соцмережах, на форумах можна потрапити на суперечки й обговорення, щодо того чи потрібно поступатись своїм місцем чи полицею в вагоні потяга. Йдеться про нижні місця, на які часто бажаючих й претендентів більше ніж цих самих місць. Більшість коментаторів та й авторів цих постів у Мережі приходять до думки, що поступатись не варто й не обов’язково, причому з різних причин: там й різна вартість й зручність, й т.д.

Сьогодні я розповім вам про один випадок з власного життя, що  доведе, що все-таки, коли вас дуже просять, то поступитись своїм зручним місцем варто.

Rbc.ua

Отже, одного разу, прийшлось мені в справах їхати потягом в інше місто. Сам я займав одну з верхніх полиць, тож вплинути на розв’язання ситуації ніяк не міг. А діло було так.

На двох нижніх полицях розташувались 2 молоді жіночки, одна з маленькою дитиною, інша їхала одна, без супутників. Коли потяг вже майже мав відправлятись, в наш відсів прийшла ще й бабуля-пенсіонерка. У неї був квиток на верхню полицю і їхала вона до кінцевої станції.

Реклама

Бабуся була нормально одягнута й поводилась так само. Вона спокійно та ввічливо поцікавилась в самотньої молодиці, чи далеко та їде. Як виявилось, вона зібралась виходити рано вранці на одній зі станцій.

Тоді пенсіонерка почала її прохати, щоби помінятись своїми місцями, а молода жінка в доволі категоричній, я б навіть сказав, грубій формі, відмовилась.  Мовляв, ці любителі халяви вже дістали й все в такому ключі, хоча старенька, навіть пропонувала виплатити їй різницю за квиток.

В результаті бабусі прийшлось, стогнучи та крекчучи, лізти на свою, верхню полицю, я ще й допоміг разом із чоловіком з сусіднього відсіку їй туди забратись.  Незабаром усі поснули, але серед ночі мене розбудили тихі стогони й схлипування. Я подумав, що це маленька дитина вовтузиться й не надав цим звукам важливого значення. Але вранці дізнався, що сильно помилився.

Коли я знову прокинувся вранці, пасажири вже майже всі розішлись, а бабуся сиділа внизу на вільному місці й пила чай з печивом.  Вона покликала мене розділити свою, нехитру трапезу й під час розмови я довідався, що ці нічні звуки походили від неї.

В неї були проблеми з ногами, що й не дивно в її віці, тому їй важко довго лежати непорушно на одному місці, але прийшлось мучитись, перебуваючи на верхній полиці.

Реклама

А на нижню вона не змогла взяти квитка, бо поїздка була важливою й невідкладною, тож часу в неї було обмаль. Так і прийшлось їй майже не зімкнувши очей, терпіти цілу ніч. Тільки, що й змогла, це схлипувати час від часу від болю.

Мені стало дуже її жаль, хоча зарадити я нічим їй не міг. З того часу я завжди, їдучи в потязі й перебуваючи на нижній полиці, поступаюсь своїм місцем, якщо мене прохають про це.

Особливо, якщо таке прохання йде від людей похилого віку чи вагітних жінок, що прошу й закликаю робити всіх, хто прочитає ці рядки. Здоров’я всім й вдалих поїздок!

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker