Поки була на заробітках, мама з сестрою витрачали мої важко зароблені гроші

Світлана поїхала на заробітки не через те, що їй стало вдома сумно, а через те, що грошей зовсім не хватало. Зарплатня мізерна, її ледве вистачає на пів місяця життя. Так це ще вона жива з мамою та сестрою у квартирі, яка належить їм. А вона молода і красива дівчина, вона хоче гарно одягатися, гарно виглядати. Хочеться жити в окремій квартирі. Ось і почала вона шукати роботу за кордом. Звернулась до агентства і їй запропонували роботу у готелі адміністратором. Вона погодилась, адже і зарплатню пообіцяли не погану та й проживання і харчування за рахунок готелю.

Мама та сестра аж зраділи, що Світлана їде. Вони навіть не задумались про те, що це інша країна, що може щось статися. Вони не думали про те, як їй там буде важко та самотньо. Вони просто допомагали їй речі складати.

Ось Світлана приїхала до готелю, де ій відповіли, що місце адміністратора зайняте, що вільні місця є лише для прибиральниць. Діватися було нікуди. Погодилась на це. Добре, що кімнату безкоштовно надали та харчування хороше. Прибирала вона добре і на совість, претензій від керівництва не було. Але ж зарплатня була малою, це не ті гроші, що вона хотіла.

Через час їй запропонували роботу аніматора, робота важка, але фінансово це був кращий варіант. І почалось… з самого ранку ти вже на ногах, маєш зустрічати гостей біля ресторану на сніданок, потім весь день біля басейну, на майданчику, на газоні. То стрибаєш, то танцюєш, то ти в костюмі зайця кличеш дітей на дитячу дискотеку. І це все на сонці.

Іноді здавалось, що земля йде з під ніг. А ввечері ти вже маєш веселити гостей на дискотеці. Світлана дуже втомлювалася, але, коли наприкінці тижня розраховувалися, вона раділа, бо гроші були хорошими. Вона одразу пересилала ці гроші додому, мамі на карту, краще нехай ці гроші будуть вдома, там надійніше і спокійніше.

Світлана мріяла, як повернеться додому і купить собі квартиру, аби жити окремо від мами і сестри. Розмовляючи по телефону з мамою вона завжди казала, що в них все добре, нового нічого немає. Лише подруга їй одного разу написала: «Світлана, будь уважна! Бачила твою сестру у новій шубі та з новим телефоном. Вона ж ніде не працює.»

Так пройшов цілий рік. І Світлані дали відпустку. Накупила безліч подарунків, солодощів. Прилетіла додому. Звісно її засмутило, що її ніхто не зустрів. Ну гаразд, мабуть, важливіші є справи.

Подзвонила у двері їхньої квартири, ніхто не відкрив. Добре, що ключі здогадалася взяти. Відчинила двері і ледь не втратила свідомість. В квартирі новий ремонт, нові меблі, нова кухня.

Ось і мама прийшла. І дуже здивувалася реакції доньки. Каже: «Невже ти не радієш, що ми оновили ремонт? Ми ж на тебе чекали! Ну і що, що не спитали дозволу і витратили твої гроші? В нас же все спільне. І Наталочка дуже давно хотіла і шубку, і новий телефон, і нову якісну косметику».

pixabay.com

І так стало Світлані сумно, що аж заплакала. Вийшла з дому і не знала навіть куди йти. Згадала про подругу, зателефонувала. Подруга і нагодувала, і пожити до себе пустила. А Світлана звинувачувала себе, що не приділила великого значення її листу. Світлана повернулася до роботи. І таки здобула місце адміністратора, підвищили зарплатню, але більше гроші вона мамі не пересилала. Відкрила рахунок в банку. Так спокійніше і надійніше, як виявилось.

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close