Після народження сина я стала зовсім іншою людиною. Розповідаю чому.

Всі мої знайомі мені казали, що я жахлива людина. Я завжди всіх ображала. Я розуміла, що так робити не можна, але не могла нічого з цим зробити, воно якось само так виходило. Я розумна, красива, працюю на хорошій роботі, отримую високу зарплату, то чому мені не бути високої думки про себе?

Я знаю собі ціну й точно не буду розмінюватися на пусті балачки й дурних людей. Всі знають, щоб почати зі мною спілкуватися треба пройти інтерв’ю. Я вже давно написала список питань, які задаю своїм потенційним друзям та хлопцям. Звісно, цю співбесіду проходять або одиниці, або ніхто.

Коли я приходжу на роботу, то всі одразу ховаються. Всі знають, що я дуже серйозно відношусь до роботи. Якщо щось йде не так, то співробітників може чекати не тільки догана, а й звільнення.

Всі казали мені змінити характер, бо я жахлива людина й мене ніхто не візьме заміж. Я не дуже сумувала через це, бо знала, що аби хто мені і не потрібен. Тим більше, мені зараз чудово бути самою.

Реклама

Та через три роки такого напруженого життя, я все ж таки зустріла свого майбутнього чоловіка. Всі почали його жаліти, що йому дісталася така дружина як я. Але він мене приймає такою, як я є. Мені не треба змінюватися, для нього я прекрасна й так. Коли нас питали про дитину, то одразу починали їй співчувати, бо я буду дуже прискіпливою мамою. Всі знають як я не люблю обійми, тому думали, що моя дитина буде жити без любові.

Через рік подружнього життя, я завагітніла. До останнього дня перед пологами я працювала. Моя вагітність зробила мене ще більше працьовитою. Співробітники мріяли, щоб я пішла у декрет, але розуміли, що це малоймовірно, бо я точно не буду сидіти з дитиною вдома.

Коли я народила мій світ змінився. Вперше, я відчувала любов такої великої сили, неймовірну ніжність та турботу. Мені хотілося цілувати сина кожної миті, обіймати його й нікому не віддавати. Я почала бути більш домашньою. На роботу я не вийшла, вирішила все ж таки взяти декретну відпустку. Я з задоволенням проводила час зі своїм сином. Я і не думала, що дитина може мене так змінити. Навіть чоловік не може повірити у це. Він каже, що закохався у мене ще сильніше, я для нього є ідеальною.

Коли на роботі повинна була бути нарада, мені довелося приїхати. Але я не захотіла залишати сина, тому поїхала з ним. Співробітники були приємно здивовані. Я й сама розуміла, що вони здивуються. Я була усміхнена, щаслива й неймовірно турботлива та ніжна.

– Невже Ірина звичайна жінка? Невже вона може любити, обіймати та цілувати?

Реклама

Дивувалися всі навкруги, а мені було байдуже. Я була щаслива, як ніколи.

pixabay.com

Я не стала гірше працювати. Не відмовилася від своїх мрій, але я стала ніжною та турботливою. Я дуже рада, що мій син зміг мене зробити кращою та пробудити почуття, яких я не відчувала раніше.

А як ви змінилися після народження дитини?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker