Моя донька стала просто нестерпною, я навіть не знаю, що я маю з нею робити

Коли я завагітніла вдруге, нашій старшій донечці було сім років. Чесно кажучи, це була не запланована дитина, але дуже бажана. Ще коли вона була немовлям я помічала, що чоловік її любить більше, аніж старшу доньку. А Оксана й справді росла цікавою дитиною, грайливою, веселою, кмітливою, але з сильним характером. Потрібно, щоб було тільки так, як вона хоче. Перехідний вік нашої молодшої доньки ми ледве пережили. Скандали кожного дня, вчитися вона не хоче. Одяг носить весь чорний, почала фарбуватися, та так не гарно – чорні вії, темна помада, волосся перефарбувала в чорний колір. Нічого їй не можна сказати, зауваження сприймалися з істерикою.

Чоловік почав звинувачувати мене в тому, що я – погана мати, бо не можу знайти спільної мови з дитиною. А він їй дозволяв майже все. Йому було так легше – погодився і немає скандалу. Чим старшою Оксана ставала, тим нахабніше вона проводилася. То вона не пішла в школу, бо її куртка вже не модна, то перестала вчити уроки, бо без нового ноутбука вона зовсім не може обійтися.

Ситуація з часом трошки змінилася, вона стала не такою агресивною, але все одно її бажання потрібно виконувати майже зразу. Вона не вступила на державне, тому нам довелось оплачувати її навчання в університеті. А ще вимагала новий телефон, нову шубку, кишенькові гроші. Її не цікавило, а чи є в нас гроші на це, чи може ми ще зарплатню не отримали. На що вона могла сказати: «Ну так позбулась б мене, не мучились би зі мною все життя і гроші б зайві були».

Реклама

Ви уявляєте наскільки страшно це почути від своєї дитини? Дитини, в яку ти всю свою душу вклала. По закінченню університету знов почалась сварка, потрібні гроші, аби їй зробили дипломну роботу. Бо вона не має бажання сидіти і самостійно писати. Взяла собі за правило, після скандалу не розмовляти з нами, мовчки ходить по хаті, не вітається, не їсть з нами, на телефонні дзвінки не відповідає, допоки ми не купимо їй те, що вона надумала.

Чоловік домовився з другом, аби той влаштував її у себе на фірмі на роботу. Наче ж і сама працює, зарплатню отримує. Вже ж час зрозуміти, що ми гроші не друкуємо, в нас теж дохід тільки з зарплатні. А їй наче все одно на нас. Зараз вона знову з нами не розмовляє – їй потрібна окрема квартира. З цим питанням вона прийшла ввечері до нас.

Реклама
pixabay.com

На слова, що це ж дорого, в нас нема таких грошей зараз, почала знову кричати: «А що ви собі думали? Навіщо народжувати? Чому я постійно маю просити у вас гроші? Ви самі не розумієте? Ви повинні самі мені все давати, я ж ваша донька». Іноді мені здається, що вона знущається з нас, бо я ні в кого ще не спостерігала таких жахливих відносин між батьками та дитиною.

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker