Мої батьки завжди любили тільки мою сестру, а не мене! А зараз їй знадобилась моя допомога

Я зростала в родині, де я була не дуже бажаною дитиною. Вся любов віддавалася моїй сестрі Віці. А я просто жила і мала бути вдячною, що живу в теплі. Речі мені нові не купляли, адже ж є старі від Віки, які вона не носить. Нема в чому йти у школу або гуляти – так залишайся вдома. Коли настав час Віки вступати до ВНЗ, їй одразу сказали, що проблем ніяких не буде, батьки всі витрати беруть на себе. До речі, на навчання мені грошей, звісно, не було. Одразу після школи я пішла працювати у кафе, там і познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком.

pixabay.com

Живемо ми добре. Є чудова донька. В нас свій будинок. Невеликий садочок. Так от моя мама постійно дзвонить і каже, що ми маємо передавати перші овочі і ягоди Віці та її дітям! Чоловік мій, звичайно, ж кожного разу нагадує мені про їх відношення до мене. Але потім сам збирає все по ящичкам та передає. Каже, що ми добріші, ніж вони.

Ось нещодавно приїхала Віка і каже:” Збирай малу. Я дітей на атракціони повезу”. Це був якраз день захисту дітей. В мене було 100 гривень, я їх віддала своїй дитині і вони поїхали. Ввечері привезли її, а моя донька дуже сумна, обличчя на ній не було.

Реклама

Чоловік почав з нею розмовляти і вона розповіла, що вони з тіткою Вікою зайшли в кафе, поїли морозиво і кожен заплатив за себе сам. Потім пішли на атракціони. Купили солодку вату і в неї вже закінчилися гроші. І тітка Віка посадила її на лавочку, а свою доньку взяла і пішли далі кататися. Тітка Віка сказала, що мама дала дуже мало грошей на день.

Мій чоловік так розізлився, подзвонив їй і каже:” Та ти б мені подзвонила, чи дружині, та ми б одразу тобі на картку гроші перевели, або приїхали і на місці віддали!”

Сказав, щоб ноги її тут не було. А після цього подзвонила мама і сказала, що я і мій чоловік не мали права так говорити з Вікою, вона могла б взагалі нашу малу нікуди не возити.

Реклама

Чоловік заборонив спілкуватися з ними, а ось як два дні дзвонить Віка, чоловік її вигнав з дому, проситься пожити трошки в нас. Мій чоловік каже, щоб йшла вона жити до батьків, а до нас навіть не пробувала проситись. І, мабуть, він правий.

А як вчинили б ви в подібній ситуації? Впустили б сестру чи відмовили?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker