Мені здається, що без чоловіка мені буде набагато легше жити!

Я не люблю готувати, але заради чоловіка довелося. Коли ми тільки почали жити разом я не готувала, бо ми обоє працювали, разом приходили з роботи і замовляли готову їжу. Коли народився син, чоловік почав казати, що раз я вдома, то повинна готувати йому вечерю. Заради нього я почала готувати, вивчати різні рецепти, намагалася бути найкращою господинею. Навіть у його вихідний готувала я, а якщо захворіла, то він скаржився, що йому доводиться замість відпочинку готувати їжу.

Коли він приходив з роботи, то йшов приймати душ, потім їв, потім сидів на балконі, грав в ігри на телефоні, лягав спати. Я могла тижнями не мити навіть голову. Йому було байдуже на мою втому. Кожного дня одне й те саме. Єдина ціль кожного дня – це приготувати вечерю чоловіку. Якщо була не помита тарілка, то все – я жахлива господиня.

Я втомилася, тому вирішила з сином поїхати до своїх батьків. Мама мені дуже багато допомагає. Вона грається з дитиною, поки я приймаю ванну, гуляє з нами на вихідних, проводить багато часу з нами. Мій психологічний стан змінився. Мені стало легше жити, я почала посміхатися та радіти материнству.

Реклама

Знайшла роботу. Тепер я працюю помічником дизайнера. Працюю з дому, тому це зовсім не заважає бути хорошою мамою. Навпаки, тепер я дуже щаслива, що маю змогу займатися чимось крім дитини.

У мами я живу вже два місяці. Іноді бачусь з чоловіком. Кожна наша зустріч закінчується тим, що він кличе мене додому. Я сумую за ним, але останнім часом зрозуміла, що я не хочу до нього повертатися.

Зараз у мене чудово розподілений час між роботою, сином та прогулянками. Коли я повернуся до чоловіка, мені доведеться витрачати час на приготування їжі, прибирання, побут. У мене немає ресурсів та жодного бажання витрачати на нього свій час. Я зрозуміла, що не сумую за ним та, можливо, не кохаю.

Реклама
pixabay.com

Я не знаю, що мені робити. Я повинна повертатися до чоловіка, але зовсім не хочу. Мені добре без нього жити. Здається, ніби він тягне мене на дно. Я точно впевнена, що коли повернуся, мої дні знову стануть похмурими й навіть робота не покращить мені настрій, можливо, через хатні обов‘язки мені доведеться її покинути.

Порадьте, що мені робити? Повертатися до чоловіка чи розлучатися? У вас була така ситуація в родині, коли ви бачили, що без вашої коханої людини вам набагато краще й легше жити?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker