Допоміг бабусі на вулиці, а через пів години дуже про це пожалів!

Ще з дитинства мама мене вчила, що людям необхідно допомагати, от я і не можу пройти повз тих, хто просить милостиню. Ми ніколи не дізнаємось, що у цієї людини в житті такого трапилось, що вона мусить просити кошти на своє існування. Але через цю ситуацію, я змінив своє бачення на цей світ.

На той момент на вулиці не було ні душі, тому вийшовши з будинку за продуктами, я не очікував зустріти бабусю, що просить милостиню. Одяг бабусі був чистий, що мене дуже здивувало. Я підійшов та запитав що у неї сталося, на що вона мені відповіла:

«Синочку, я мушу просити зараз допомоги, тому що пропав мій гаманець, а телефону в мене немає, щоб додому подзвонити, боюсь, що син мій вже мене розшукує та хвилюється, бо мене вже день вдома немає, а до села їхати ще дві години! Дай мені, будь ласка, скільки тобі не шкода на дорогу додому!».

Реклама
pixabay.com

Я дав їй 100 гривень, думав, цього було достатньо, щоб доїхати додому. Вона дуже розчулилася, по її обличчю скотилася сльоза, подякувала та й ринула на автостанцію, а я пішов до магазину.

У магазині я обирав продукти на цілий тиждень, тому і часу провів досить багато. І серед рядів, а саме в алкогольному, я побачив ту бабусю, якій ще пів години тому потрібні були кошти на дорогу додому.

Я був шокованим від побаченого, адже я з добрими намірами допоміг їй, але, мабуть, що не стається, то на найкраще, адже тепер я буду уважнішим до людей.

Реклама

А ви допомагаєте людям на вулиці? Як би вчинили на моєму місці?

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker