Запропонувала колишній невістці переїхати до мене, а будинок вирішила оформити на онука

Мій син зростав без батька. Напевно, це залишило слід на його характері. Його тато кинув нас, бо «не зміг винести рутину та надто велику відповідальність». Начебто я, дівчинка на 3 роки молодша, у цій самій відповідальності розбиралася більше за нього. Ну та гаразд, виховала дитину одна, витягнула, дала квиток у життя. І що з цього вийшло?

Андрій, мій син, одружився рано. Їм з Ірочкою було по двадцять років. Перше кохання, романтика. Він пропадав на підробітках, щоб вистачало грошей, і загалом поводився як справжній чоловік. Я все це бачила, тож знаю, про що говорю. Іра, безневинна дитина, теж показувала свої почуття, познайомилася зі мною, показала себе непоганою господинею. Загалом, мені все подобалося.

Молоді зіграли невелике весілля, скромне, навіть на мій погляд. Переїхали з мого будинку на орендовану квартиру і стали жити самостійно. Далі, як і належить, дитина. Я була на сьомому небі від щастя: онук та ще й богатир, 4300 грамів! Не могла на нього надивитись. Син знайшов нову роботу, і все, здається, стало на свої місця.

А за рік розлучення. Без довгих розмов, сцен та скандалів. Мій син йшов із сім’ї. Причина є банальною: інша жінка, колега з роботи. Не просто коханка на боці, а жінка, яка вже кілька місяців, як чекає дитину. Жахлива, гірка ситуація. І я чудово розумію, хто в ній правий, а хто винен.

Іра повернулася до рідного дому, Андрій поїхав жити до нової жінки. Були якісь спроби від сина вмовити мене і перебратися з новою нареченою до мене, але моя відповідь чітко дала зрозуміти, що нічого подібного для нього і його «простигосподи» не світить. Таткові гени дали про себе знати.

З Ірою я продовжувала підтримувати стосунки, часто до неї ходила побачити онука, спитати як справи та загалом допомогти жіночою порадою. Невістка завжди приймала мене з посмішкою та розкритими обіймами. Але щоразу я помічала, що живе вона не в кращих умовах: маленька квартирка, батьки, що бурчать, онук, якому потрібна постійна увага. Як їй розвиватися та на що сподіватися в таких умовах?

Подумала я та вирішила допомогти. Зателефонувала невістці і запитала, чи має вона бажання переїхати з онуком до мене. Я, виходить, живу сама. Місця багато, допомога стане в нагоді, і взагалі, знаю як бути з маленькою дитиною. Вже надвечір Іра була на порозі з речами та мокрими очима. Все дякувала мені за розуміння.

pixabay.com

Знаєте, кажуть «вона мені як дочка»? Ось це та сама ситуація. Я ходила на роботу, купувала все необхідне та грала з онуком. Іра готувала, прибирала, прала. Все господарство на ній. Ну, не без моєї допомоги. Ніхто не скаржився, навпаки, було стійке відчуття правильності того, що відбувається. Справи сина мене цікавили найменше. Я, як і невістка, була дуже сильно на нього ображена та зла.

Натомість Андрій про себе не забув. Якось він дізнався, що колишня дружина тепер проживає в мене, і не посоромився прийти, щоб висловити свої претензії. Рідна мати, отже, його не пустила додому. А ось Ірину пустила. Того дня я ще й вимоталася на роботі, сил не було жодних, залишилися тільки жовч та втома.

І я висловила йому все, що я думаю. Що зробив він по-свинськи, зовсім як його тато. Що кидати жінку з дитиною, немовлям, — це наймерзенніший вчинок, за який мені, як його матері, дуже соромно. Ті копійки, які він називає «аліментами», не візьмуть навіть жебраки. І думати треба головою, а не причинним місцем, якщо він, як чоловік, узяв на себе таку відповідальність.

Всю мою тираду, звичайно, чула Іра. Син постояв з округлими очима, переступаючи з ноги на ногу. Промимрив щось про другу дитину і про маленьку зарплатню. Фиркнув і пішов. Я навіть нічого не захотіла слухати. Та сім’я для мене чужа. З цього моменту я маю онука і доньку.

Задумалася про похід до нотаріуса. Причому щоб ніхто із знайомих не знав. Мій дім має залишитися з онуком, якщо мене не стане. Іра — хороша людина, але їй потрібна сім’я. Батько для дитини. Син уже найшов свою дорогу, і я йому не потрібна. Залишається бути корисною для тих, хто цього потребує.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close