Виставив дружину за двері через її жадібність

Ми з дружиною довго будували цей будинок. На все село він найвищий і найкрасивіший. Мені довелося працювати закордоном 20 років, щоб добудувати його так, як хотіла моя Ніна. До того ж у нас підростало двоє хлопців, яких настав час на ноги піднімати. Адже я вдома за ці роки був хіба на свята, і будівництво йшло повним ходом. Радів як дитина, яка в мене Ніночка господарська.

Ніна була задоволена. Якось я приїхав із закордону, у мене було вільних два тижні. Хотів зробити приємно дружині, звозити її на море. Коли я вручив їй квитки, вона розлютилася. Сказала, щоб я відразу їх повернув: “Який відпочинок, ми ще будинок не добудували”. Так ми нікуди не поїхали. Зате тепер, коли будівництво було завершено, я вирішив покликати своїх батьків до нашого замку і відсвяткувати свій 50-річний ювілей.

Про ресторан Ніна і чути не хотіла, сказала, що вдома скромно відсвяткуємо. Та й Бог із нею. Коли я приїхав із батьками додому, то завмер від подиву. Ніна накривала на стіл у літній кухні для гостей. Очевидно, що вона не збиралася відзначати мій День народження в будинку. Дрібно вона показала наші хороми мамі з татом і вивела у двір.

Моїм батькам вже давно за 70, вони приїхали мене відвідати з іншого міста. Так що я, зрозуміло, сподівався, що вони залишаться у нас на кілька днів. Будинок великий, вільна спальня для гостей. Увечері Ніна мене покликала на розмову, мовляв, відвези батьків до готелю. З чого б це?! Всі роки подружнього життя я жодного разу ні в чому не дорікнув своїй дружині, але це було вже занадто.

pixabay.com

Я не хотів псувати собі вечір, але вирішив все одно залишити батьків у нас у домі, як би Ніна там не шаленіла. Батьки погостили у нас два дні, їм було ніяково нас тіснити, та й не помітити незадоволене обличчя Ніни було складно. Тоді я провів рідних на поїзд. А повернувшись додому, поки моя дружина розпивала чаї у сусідки, я завів наше теля в будинок і закрив його там на кілька годин.

Сказу Ніни не було кінця, а в мене ніби камінь з душі впав. Не для того я горбатився десятки років закордоном, щоб збудувати музей, у якому не можна жити. Не знаю, чому я з нею не розлучився. Діти вже виросли, поїхали навчатися до інституту. А Ніна тільки ходить і натирає до блиску перила на сходах, вікна та дзеркала, підмітає кожну смітинку. Образила вона мене, завтра виставлю її з валізою в готель, нехай відпочине від прибирання, а я від неї.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close