Внуків до себе не пускають, а самі приходять без попередження

З Інною ми товаришуємо з самого дитинства. Вона прекрасна мама та дружина, виховує трьох дітей та світиться від щастя. Тільки от із батьками стосунки не склалися. Вони люди своєрідні, категоричні, я сказала б.

Інну виховувала у дитинстві бабуся, бо батько з мамою постійно на роботі. Тому вона була прив’язана до батьків. Так, вони годували її, одягали, оплачували репетиторів, але батьківською любов’ю там навіть не пахло. Вони ставилися до неї як до чужої, навіть я це відчувала.

Коли в Інни народилися діти, бабуся з дідусем так само поставилися і до онуків. Вони можуть взяти їх до себе на дачу, але навіть не погодувати за весь день. Загалом, не навчені вони за дітьми дивитися, хоча начебто й люблять їх.

pixabay.com

До себе додому батьки Інни ніколи не звуть онуків. Якось подруга прийшла до них без дзвінка, оскільки почалася злива, так вони навіть двері не відчинили.

Однак у будинок Інни вони приходять без запрошення та господарюють. Вона намагалася їм пояснити, що це їй не подобається, але не дійшло — довелося замок на хвіртці врізати.

Батьки постійно критикують Інну, роздають непотрібні поради і дорікають, про якусь підтримку і не може бути мови. Вже з чоловіком вона почала сваритися через це.

Як їй бути? Як відстояти особисті межі та налагодити стосунки з батьками?

 

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close