До певного моменту родичі уникали мене, а зараз дуже хочуть подружитися

Віці було 20 років і на цей момент вона вже розлучилася. Від колишнього чоловіка у неї залишилася дочка, зовсім маленька. Щоб визначити її садок, Віці довелося влаштуватися туди на роботу. А зарплата була дуже крихітною. Разом з цим дівчина заочно навчалася в університеті.

pixabay.com

Допомогти Віці було нікому. Батьки в розлученні ще з тих пір, як вона була дитиною. І з батьком вона абсолютно не спілкувалася. Мати сама не шикувала і допомоги від неї ніякої не було. Вона сама економила на кожному кроці.

Вся рідня засуджувала дівчину і глузувала над нею, всі вели себе зарозуміло. Двоюрідна сестричка та братик навіть не віталися при випадковій зустрічі. Одного разу вони всі випадково зустрілися на одному з сімейних свят. Сестра тоді стала насміхатися над нею:

– Ну що з твоєї любові залишилося? У нього вже інша, вони чекають поповнення, а тобі все одній тягнути доводиться. Потрібно було займатися кар’єрою, а не за мужиками бігати. Глянь, на кого ти стала схожа.

Грошей чоловік на дочку майже не давав. Тому що основну зарплату отримував в конверті, а доходи вказував мінімальні для податкової звітності. Дівчину дуже зачепили слова сестри. Вона і справді відчувала почуття до свого колишнього чоловіка. Ясна річ, ніхто не міг припустити, що все ось так станеться.

Зустрічалися з майбутнім чоловіком вони ще зі школи. Він користувався популярністю у всіх місцевих красунь – спортсмен, підтягнутий, високий, розумний. А сама Віка була тихонею. Скромниця і відмінниця.
Розписалися вони тоді, коли Віка завагітніла. А потім він пішов з сім’ї.

З того моменту, як вони поговорили з сестрою під час свята, пройшло вже 3 роки. Віка влаштувалася на більш високооплачувану роботу за допомогою подруг.

А мати стала пенсіонеркою і вже могла забирати внучку з садка, залишалася з нею при потребі. В особистому житті теж все відмінно – вона почала зустрічатися з одним зі своїх колег. Незабаром вони розписалися, купили квартиру, їздили на відпочинок за кордон, купували хороші речі. Ось в цей-то момент і активізувалася вся рідня.

Спершу всі захотіли бути присутніми на весіллі, а після почали сімейну пару і на свої свята запрошувати.
Всі про все забули, крім самої Віки, яка продовжує ввічливо відмовлятися від усіх запрошень, так як затамувала на всіх образу. Занадто некрасиво вони вели себе колись. Тому у неї немає бажання з ними продовжувати спілкування.

А як ви вважаєте, правильно Віка робить, коли відмовляється від спілкування з родичами? Чи все ж потрібно пробачати?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close