– Віддай мені свою сукню, ти все одно погладшала після пологів! – сказала свекруха

Таня тільки вклала сина, як свекруха написала повідомлення, що скоро прийде. Відносини з родичкою не складалися, та й взагалі, вона була своєрідною панночкою. Ганна Петрівна постійно молодилася, на її вигляд і не скажеш, скільки їй насправді років.

pixabay.com

Вона йшла не з онуком няньчитися. Вона ще під час вагітності невістку попередила, щоб на неї не розраховувати. У Анни Петрівни і так було активне життя: кар’єра, фітнес, побачення. Вона своє “віднянчила”.

Свекруха в стильному вбранні була на порозі вже через 10 хвилин. Вона зняла туфлі на високій шпильці і тихо пішла на кухню.

– Зроби мені чай, будь ласка. Не встигла пообідати, з самого ранку, як білка в колесі. Поки на роботі все зробила, поки магазинами пробіглася… А ось чого прийшла… Пам’ятаєш, свою зелену сукню? Ти її на новорічний корпоратив одягала, – запитала свекруха.
– Ага, – відповіла Таня.
– Віддай мені її, ти все одно після пологів погладшала, не влізеш у неї.

Невістка опустила очі – їй було неприємно це чути. Свекруха завжди вважала себе ідеальною жінкою, тому без докору совісті критикувала інших. На її слова Таня вже не ображалася, але цього разу вона вдарила по хворому місцю.

– Федір спить, не хочу розбудити.
– Я не поспішаю. А чому ти не питаєш, навіщо мені воно?

Таня посміхнулася, адже їй набридло слухати хвастощі родички. Свекруха всі ці роки намагалася налагодити особисте життя та шукала молодого супутника. Однак усе закінчувалося на короткостроковому романі, серйозними стосунками там не пахло.

– Мабуть, вас покликали на побачення? – Припустила Таня.
– Молодець! Так, ми вже три тижні разом. Гарний, при грошах, але бабник. Хочу його перевірити за твоєї допомоги. Я знаю, що ти афери не любиш, але ти маєш допомогти. Треба йому написати в соц мережі.
– Ні, я так не зможу, – відповіла Таня.
– Значить так? Не чекала я такого від тебе. До мене можеш не звертатися. Та й сукню собі лиши, будеш підлогу нею мити, все одно не натягнеш на себе, – пирхнула Ганна Петрівна і попрямувала до виходу.

Звісно, свекруха все доповіла синові. Таня розповіла чоловікові, чому приходила мати і що її просила. Андрій розумів, що мама в нього не подарунок, тож пообіцяв поговорити з нею. Вони усвідомлювали, що вона заспокоїться, як тільки знайде собі нормального чоловіка, а поки що треба терпіти.
Андрій завжди захищав маму, навіть якщо вона була не права. Адже вона сама на ноги поставила, він хотів бути вдячним сином.

За кілька днів усі родичі зібралися відзначати ювілей Андрія. Найкращий друг мав приїхати із сім’єю, але щось у нього не вийшло. А свекруха почала плакатися і скаржитися на чергового коханця замість того, щоб привітати єдиного сина.

Через якийсь час свекруха знову до Тані прийшла. Навіть вибачилася за свою поведінку.

– Ганно Петрівно, час би вже нормального чоловіка знайти, а не якогось ловеласа, – сказала невістка.
– Я б із радістю, але у моєму віці вибирати не доводиться. У молодості чоловіки табуном бігали, а я жила сином. Думала, потім надолужу, а виявилося, що нікому старі діви не потрібні.
– А що ваш Юра зробив?
– Ми вже планували з’їхатися, а потім мені зателефонував його син і заявив, що я руйную їхню родину. Мовляв, батьки не розлучені, у батька купа боргів, ще й коханок багато. Він сказав, що зі мною батько лише стрес знімав. Уявляєш?
– Так син міг це вигадати…
– Я теж так думала, але вирішила перевірити. Юрій перестав зі мною взагалі спілкуватися. Син сказав йому, що закриє всі кредити, якщо той порве зі мною зв’язок. І той обірвав. Мабуть, боявся, що я його до РАЦСу затягну, а потім спадок ділити зі мною доведеться. Я ніби іншу людину знала, він усе приховував. Моральний виродок! Та гаразд, навіщо тобі мої проблеми?

Саме повернувся додому Андрій. Поки він обідав, мама йому щось розповідала, а Таня гралася з сином. Ганна Петрівна хотіла, щоб і син їй поспівчував, вона дуже любила будувати із себе невинну овечку.

– Мамо, мені здається ти надто морочишся. Не треба нікого шукати, своя людина тебе сама знайде, – сказав Андрій.
– Тобто мені сидіти вдома і жувати соплі?
– Ну чому, з крайнощів у крайність? Ти б із онуком гуляла, на майданчик із ним ходила, до парку.
– Ти вирішив з матері зробити безкоштовну няньку? Ні! Ваша дитина – ваші проблеми.
– Мамо, ти навіть не намагаєшся мене зрозуміти. Тобі треба зайнятися чимось, а не пригоди шукати на свою голову.
– Ні, я хочу знайти людину, з якою буду щасливою і не самотньою. Так, я помиляюся, але це мій досвід! Ти краще зі своєю дружиною поговорив би, щоб вона за собою стежила, а не на мене ображалася.
– Чого ти чіпляєшся до неї? Вийде на роботу та прийде у форму!
– Усі нормальні мами дітей у садок, а самі працювати, а ця сидить і чекає не ясно чого. Та й нудно з такою дружиною! Окрім мамських тем її нічого не цікавить. Ти замислився б над цим, з такими чоловіки довго не живуть.
– Мамо, не лізь у моє життя, ми самі розберемося.

Таня була за стіною і все чудово чула. Ком підступив до горла. Свекруха попрощалася та поїхала. Андрій обійняв дружину. Тетяна хотіла щось заперечити, але вирішила даремно не провокувати конфлікт. Не змінити свекруху – така вона людина.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close