Тишком нишком чоловік купив квартиру та оформив на маму. Подаю на розлучення! В сім’ї так бути не може!

Я б могла почати цю історію з того, що в мене проблеми з свекрухою. Але ні. В мене скоріше проблеми з людиною, яку вона виховала. Мене дивує логіка свого чоловіка. Якщо потрібно щось приготувати вдома чи поприбирати, це маю зробити я, бо я ж його дружина. А ось коли купувати власне житло, то звичайно робити власником маму, а не мене.

pexels.com

Про те, що мій чоловік збирається купувати власне житло і дізналась тоді, коли він вже це зробив. Він просто приїхав додому, тобто в орендоване житло, і кинув показово ключі на стіл.

– Збирай речі, ми переїжджаємо. Я купив нам квартиру.
– Тобто? Як це купив? Де ти взяв гроші?
– Я довго збирав. А мама дачу продала. Це такий подарунок нам на одруження.
– А як же…. – я дуже розгубилась і не знала що промовили. – А хіба не потрібна було моя згода на покупку?
– Ні, там ж офіційний покупець мама.
– Мама? Ти придбав нам квартиру і оформив її на маму?
– Ну так, а що? Вона сама запропонувала, а я не став відмовляти. Ну ти сама подумай скільки людей розлучаються. Не розумію твоєї реакції. Квартира в нас тепер є, можемо про дітей думати. Ти ж так хотіла!
– Ось нехай твоя мама тобі дітей і дарує.
– Не зрозумів? – здивовано глянув на мене чоловік.

Реклама

З цього діалогу почалась сварка. Мій майже колишній чоловік сказав, що мене цікавить тільки матеріальні речі. Він збирав на власне житло ще до шлюбу, а я зараз ображаюсь, що мені не вийде забрати половину, якщо щось.

Але ж ми обговорювали, що купимо житло разом. Візьмемо кредит, якщо не хватить, і я теж в цьому буду брати участь. 2 роки він мовчки кивав головою, казав, що так буде правильно, якщо купимо житло разом. А сам тишком нишком збирав гроші, просив у мами, вибрав квартиру, купив її і жодного разу і слова не сказав. А лише дозволив мені тепер думати про дітей. Ну звісно. В разі розлучення він не втратить нічого. А я з дитиною на руках залишусь на вулиці.

Реклама

Ось так після двох років шлюбу ми розлучаємось. Не довго тривало наше сімейне щастя. Не можуть чоловік і дружина так не довіряти одне одному. Бути такого не може.

А що ви про це думаєте? Правильно чоловік поступив?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker