Цей урок від мого діда я запам’ятаю на все життя

Коли мені виповнився 1 рік, батьки віддали мене на виховання бабі та дідові в село. Самі залишились жити в місті. Багато працювали там, і було їм не до мого виховання. Раз в тиждень вони приїжджали у село, привозило все, що необхідно. На батьків я зовсім не ображався, жилось мені добре. Дід в мене хороший, всю війну колись пройшов. Було в нього 2 важких поранення.

Дід був моїм найкращим другом. Навчив мене всьому, що сам вмів. Виховував мене добре, правильно. А коли настав час мені йти в школу, батьки забрали мене в місто. А всі канікули я їздив до діда з бабою.
Коли мені було 11 років, гуляючи з друзями містом я побачив справжній шкіряний м’яч. Він коштував на той час дуже дорогу. Мені так захотілось, щоб в мене був такий м’яч. Дитиною я був не вибагливою, і не капризною. Але я так мріяв про цей м’яч, що вирішив попросити бабусю, щоб вона попросила грошей в діда.

Дід почув це все та покликав мене до себе. Я зізнався, що дуже сильного хочу шкіряний м’яч. Дідо посміхнувся та мовчки повів мене у свою майстерню. Він дістав величне відро з цвяхами, дав мені молоток і сказав, що якщо я вирівняю усі цвяхи – отримую гроші на м’яч.

Реклама

З жахом я дивися на це відро з цвяхами. «І за скільки часу я впораюсь?». Через дві години роботи я вже не хотів ніяких грошей. Дід займався чимось своїм і лише час від часу дивився на мене. Часто я промазував, і попадав собі по пальцях, а не по цвяху. Від нього в мене аж текли сльози. Кинув цю всю справу та й пішов.

pikabu.ru

Наступного дня вирішив привезти з собою друзів на допомогу. Але, не зробив цього. Боявся, що дідо буде вважати мене ледарем. Взяв себе в руки і знову за справу. Цілий день возився, але не кинув цю справу. І все ж впорався. Радісний пішов кликати діда приймати готову роботу. Працював я на совість, все як дідо вчив. Дід посміхнувся, дав мені грошей і сказав:

«Я б тобі і так ці гроші дав, якби ти попросив. Але ти б тоді так не цінував того м’яча. А тепер ти знаєш, як важко заробляв на нього гроші».

Реклама

Дід був правий. Я так дбайливо ставився до цього м’яча, на який важко заробляв гроші. Багато років він в мене був. Але як би я не цінував його, немає нічого вічного.

Цей урок мене багато чому в житті навчив. Такий важливий і потрібний урок. Він неодноразово допомагав мені в житті. Я ніколи не здавався перед проблемами та труднощами, бо знав, до чого я йду. Брав себе в руки та просто робив те, що потрібно. І в мене завжди виходило. Хороший в мене був дід. Дякую йому за все.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker