«Це вже нахабство. Навіть дозволу не питають, а просто перед фактом ставлять, що приїдуть погостювати»

Нещодавно сусідка по сходовому майданчику Маринка розповіла кумедну життєву історію, яка, напевно, траплялася з кожним другим громадянином на всій земній кулі. Щоправда, якби з людиною трапилися такі події за фактом, то був би «і сміх і гріх». Звичайно, кумедного насправді у ситуації суттєво мало.

Так от по порядку. Якось до дівчини приїхали не прохані гості. Вони впали “як сніг на голову”. Колись давно вона проживала в іншому регіоні, і в неї було коло своїх знайомих. Не можна було назвати їх надто близькими, але час від часу вони зустрічалися за спільними посиденьками за чашкою чаю. Минули роки, і життя кожного з них докорінно змінилося.

Навіть телефонувати стали рідше і в соціальних мережах довгих листів не писали. Маринка поїхала до столиці, а Сашка кудись ще. Він встиг одружитися поспіхом, а потім також швидко розлучився. Зустрічалася дівчина зі старим знайомим кілька разів на нейтральній території.

На той час хлопець встиг одружитись вдруге, але, щоправда, на відпочинок чомусь вирушив на самоті. Виявилось, що не все так просто. Сашко прилетів, щоб побачитись зі своєю першою дружиною. Марина не стала вникати у подробиці цієї історії. Перша дружина була дуже непересічна особа, вітряна і розважлива. Маринці вона здалася навіть дурною та наївною. Молода кокетка нещодавно прилетіла з Туреччини, де відпочивала за путівкою.

Мабуть, не пощастило їй зустріти багатого красеня, який «на руках носив би». Після семи днів морських пригод вони разом вирушили в гості до Марини. Затрималися не прохані знайомі на п’ять днів, а то й більше. Марина не знала, куди діти себе і не рада була вже зустрічі з другом молодості. Поводилася парочка нахабно, ніби у себе вдома, а не в гостях.

Коли двоє нарешті були гостинно виставлені за двері, дівчина зітхнула з полегшенням. Не дарма в народі кажуть, що «непроханий гість — гірший за татарина». Ще через місяць Сашка зі своєю другою дружиною Світлою збиралися знову погостювати тиждень у столиці, але тут Маринка категорично була проти такого вторгнення.

pixabay.com

«Це вже нахабство. Навіть дозволу не питають, а просто перед фактом ставлять, що приїдуть погостювати», — засмучено думала вона. Маринка коротко і по суті пояснила, що їхня поведінка негарна і попередила, що не має наміру перетворювати свою квартиру на хостел для всіх приїжджих. Ось так ось, як то кажуть «і сміх і гріх». Таке, мабуть, може статися з кожним.

Щоправда, на той момент Маринці було не до сміху. Зате вона переконалася на власному прикладі, що бувають різні люди, а деякі взагалі без совісті.

А як ви вважаєте, Марина правильно вчинила вдруге, що відмовила у гостинності?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close