— Це квартира мого сина, а не твоя, тож не затуляй мені рота! – сказала мені свекруха

6 років тому ми нарешті з чоловіком обзавелися власним житлом. За весь цей час свекруха до нас не навідувалася. Чому я, власне, і рада. Чому? Закрутилося все ще тоді, коли ми жили в однокімнатній квартирі мого чоловіка.

Після весілля ми переїхали до однокімнатної квартири, яку залишила моєму чоловікові бабуся. Раніше Андрій там майже не жив, адже у батьків було йому комфортніше: їжа завжди є, прибирати не треба, мама пере та обходжує. Але коли ми почали зустрічатись, вирішили спробувати разом жити. Замість пишного весілля зробили в цій однокімнатній квартирі ремонт і обставили новими меблями.

Свекруха одразу активізувалася. Почала шпалери вибирати, техніку замовляти та роздавати непотрібні поради.

Ще родичка вважала, що я недолуга господиня. А все тому, що я не готувала щодня, а робила із запасом. Мені хотілося після роботи відпочивати, а не стояти біля плити. Свекруха шипіла, що треба їсти тільки свіжу їжу.

Якщо спочатку я просто не звертала на це увагу, то з роками мене це дістало. Її бурчання виводило мене з себе. Я почала огризатись, що їй і не сподобалося. Коли вона вкотре принесла радянський плед на диван, я їй сказала:

– Нам мотлох у квартирі не потрібен, не зносіть нам в квартирок будь-який ширвжиток.
– Це мого сина квартира, а не твоя. Ти тут не господиня!

pixabay.com

Андрій розвернувся і пішов на кухню, адже не хотів бути причетним до нашого конфлікту. З того часу між нами справжня війна. Поки ми жили ще там, вона щодня приходила до нас і влаштовувала ревізії. При цьому повторювала:

— Ти мені рота не закривай, я маю право висловлювати свою думку в квартирі свого сина.
Чоловік зрозумів, що добром це не скінчиться. Він підійшов до мами і сказав:
— Мамо, мій дім — дім моєї дружини. Вона тут господиня, а ти прийшла до нас у гості. Тримай свої емоції при собі, Ірина в тебе поради не питала. Якщо тебе не влаштовують такі умови, то можеш взагалі не приходити.

Родичка кинула на мене озлоблений погляд і кулею вилетіла до під’їзду. Я була рада, що чоловік за мене заступився, хоча розуміла, що це негативно позначиться на його стосунках із мамою.

Минуло вже багато років. У нову квартиру свекруха ні ногою. Андрій сам навідується до мами, вона мене до себе не кличе. Але я не засмучуюсь — проживу і без неї.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close