Син Ірини Петрівни так і не оцінив, скільки всього зробила для нього та його дружини мама, забуваючи про власне життя

Ірина Петрівна вийшла на пенсію, коли їй виповнилося 60 років. Після цього вона переїхала жити до сина з невісткою, і десять років тягнула все домашнє господарство молодої сім’ї і виховувала їх сина. У своїй квартирі з’являлася нечасто, максимум раз на місяць, щоб перевірити крани і провітрити кімнати. Орендарів пускати вона не хотіла, побоюючись якихось непорозумінь.

У родині сина вона жила без жодних конфліктів, розуміючи, що молодим потрібно досить багато вільного часу на всі ці заходи і зустрічі. Онука ростила, можна сказати самостійно, відводячи його в садок, в школу і на спортивні секції.

Сина з невісткою вдома завжди чекала хороша вечеря, в квартирі було чисто, і молодь навіть не замислювалася, якою ціною Ірині Петрівні дається цей порядок і затишок. Вони навіть дивувалися, коли бабуся, так її всі в родині називали, засипала, дивлячись телевізор. Найчастіше це робила невістка:
– Ірино Петрівно, ви втомилися? Потрібно було вдень прилягти відпочити!

Молода жінка не розуміла, що вдень її свекрусі абсолютно немає часу відпочивати. В іншому випадку відразу виникло б безліч накладок і з господарством, і з продуктами, і з уроками онука.
Йшов час, внук підростав. Одного вечора Ірина Петрівна помітила, що невістка хоче про щось сказати, але ніяк не вирішується.

– Світлано, ти хотіла про щось поговорити? – допомогла їй почати Ірина Петрівна.
– Так, ви знаєте, Денис росте, йому потрібний власний простір, думаю, вам буде краще розташуватися в прохідній кімнаті, щоб він міг спокійно займатися своїми справами …
– Так, Світлана, я зрозуміла, Денис дійсно вже досить великий хлопчик. Я теж думала про це. Напевно, повернуся до себе, а ви вже тут якось без мене …

40knig.ru

– Ви що, образилися? Ми ж вас не виганяємо, просто пропонуємо такий варіант, щоб все було нормально.
– Ти думаєш, якщо вся родина буде ходити повз мене, це нормально? Я не ображаюся, просто втомилася, і хочу, нарешті на пенсію, відпочити. Слава Богу, скільки років вам допомагала, думаю, заслужила спокій на старості.

Образилася на Ірину Петрівну не тільки невістка, яка раптом усвідомила, що тепер їй самій доведеться тягнути домашній віз. Син теж сказав, що не розуміє, що маму не влаштовує.
Єдиним, хто по-доброму прощався з бабусею, був онук. Денис запитав, чи можна приходити до неї в гості, на що бабуся посміхнулася:

– Я тебе буду завжди чекати!

Шкода, що син з невісткою не оцінили те, що для них зробила жінка похилого віку, і хотіли, як можна довше вести безтурботне життя, але ж у кожної людини є своя гордість і бажання побути на самоті, спланувати свій час, не озираючись на те, що обов’язково потрібно зробити саме сьогодні і зараз. Саме цього найбільше і хотіла Ірина Петрівна.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close