Свекруха заявила, що моя донька була для її сина «пробним варіантом»

Коли дочці виповнилося пів року, її батько покинув мене. Причиною закінчення наших стосунків стала інша жінка. Він залишив нам свою квартиру. Більше нічого в житті ми від нього не бачили, ні аліментів, ні якоїсь допомоги. Він навіть ніколи не відвідував дочку. Коля створив сім’ю з тією жінкою, у них народилося троє дітей. Одного разу я попросила його допомогти зібрати дочку до школи, то він відповів, що йому потрібно своїх трьох ще прогодувати.

Батьків у мене немає, допомогти нікому, крутилася я, як могла. Свекруха чомусь теж Аню не визнавала, а одного разу взагалі її слова мене здивували, вона заявила, що Анюта була для її сина «пробним варіантом». А як відомо перший млинець завжди комом! Ще додала, що вона вважає своїми рідними онуками тих, з ким її син живе.

Я так і не зрозуміла, чим Аня не сподобалася свекрусі. Вона ж дуже зраділа, коли я народила доньку.
Мені знадобилася термінова операція, коли Анюта навчалася у сьомому класі. От і виникла у мене проблема, не знала з ким залишити дочку. У мене був тільки один вихід, і це попросити бабусю Ані побути з нею, поки я не вийду з лікарні, а це тижнів на 2-3. Відповідь свекрухи мене вразила.

– Добре. Нехай поживе трохи в мене, але не безкоштовно. І ще мені принеси довідку про те, що дівчина здорова, а то до мене постійно приходять мої онуки. Ще не вистачало, щоб вони чогось від неї підчепили. Загалом, послала я її куди подалі, з таким ставленням до онучки.

pixabay.com

Я від образи розплакалася прямо на вулиці. Коли дійшла до будинку, вирішила трохи посидіти на лавці, щоб заспокоїтись. Та й не хотіла, щоб Аня побачила мене в такому стані. І тут до мене на лаву присіла наша сусідка. Вона була самотньою жінкою. Вийшло так, що я поділилася з нею своєю проблемою. Тож вона мені запропонувала, щоб я дочку залишила в неї. Я їй запропонувала грошей, вона відмовилася, трохи навіть образилася.

Операція пройшла успішно. Коли я повернулася додому, мене там зустріли з красиво накритим столом донька та Віра Петрівна. Аня була дуже радісна, вона з нетерпінням хотіла мені розповісти в подробицях, чим вони займалися за час моєї відсутності.

З того часу ми з Вірою Петрівною стали допомагати один одному. Вона стала для нас рідною людиною. Ось так буває в житті. Допомога приходить звідти, звідки зовсім не чекаєш.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close