Сестра з чоловіком зібрали хороший урожай і вирішили все продати, мені не дозволили взяти ні горішка

Я вирішила поїхати в село на вихідні, щоб трохи відволіктися від роботи. Після важкого тижня добре б на природі побути, повернутися до рідної домівки, забути про всі негаразди. Тільки не в цей раз. Я приїхала в будинок, де зараз живе моя сестра з чоловіком.

Вони залишилися тут жити 30 років тому, а я вступила до університету і шукала кращого життя в місті. Так там і залишилася жити. Знайшла роботу, там познайомилася зі своїм чоловіком, потихеньку просувалася по кар’єрних сходах і будувала особисте життя. Я переїхала до чоловіка в будинок, а сестра тоді так і сказала, що мені дуже пощастило. Ще вона заявила, що з цього часу будинок батьків повністю буде належати їй. Я в селі не бачила для себе перспектив, так що погодилася.

Я відразу відмовилася від частини будинку на користь Олі. Через два роки вона народила дитину, потім ще одну. Я їй допомагала всім, чим могла, кожні вихідні приїжджала в село з двома величезними сумками продуктів і речей. Я дуже люблю своїх племінників, ніякої подяки від сестри не чекала, тому що все робила щиро, аби діти раділи.

Іноді мене запрошували на свята, я приїжджала. Діти мене теж дуже любили. Коли я розлучилася з чоловіком, то стала приїжджати частіше, була щаслива, коли мене кликали святкувати Новий рік в батьківському домі. Коли старша дочка Олі вступала до університету, я погодилася допомогти з оплатою. На час навчання племінниця переїхала жити до мене.

Чоловік Олі мене не злюбив відразу. Він давно вважав себе господарем в моєму рідному домі і не любив, коли я приїжджала. Іван ніколи не приховував, що не відчуває до мене симпатії. Коли Оля пакувала мені якісь домашні продукти з собою, Іван завжди поглядав несхвально. У місті я і сама можу все це купити, але сестра наполягала, тому що це своє все, домашнє. І я не відмовлялася.

pixabay.com

В цьому році було багато горіхів. Іван зібрав їх і сушив біля будинку у дворі. Я хотіла набрати додому трохи, дуже люблю волоські горіхи. А чоловік сестри заборонив, мовляв, він уже покупця знайшов і залишив все на продаж. Мені стало якось неприємно. Що убуде від цього Івана, якщо я візьму пакетик горіхів. Я ж не мішок заберу. Мені прикро, що я завжди ставилася до своїх родичів доброзичливо, а вони ось так некрасиво поступають. Я нічого Олі не сказала, але сумку з картоплею і яйцями, яку вона мені зібрала, я не стала брати. Сестра нічого не помітила і попросила позичити гроші на весілля для молодшої дочки. Я, звичайно, погодилася.

А тепер думаю. А може потрібно перестати бути такою добренькою з родиною, якій для мене жмені горіхів шкода?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close