Сестра все життя мене принижувала, а тепер проситься до мене жити

Моє дитинство складно назвати щасливим. Тата не стало дуже рано, тому мама мене і сестру виховувала одна. Коли мені виповнилося 14 років, вона захворіла. Сестра була на сім років старшою. Мама просила її стежити за мною і не кидати напризволяще. Через деякий час мами теж не стало. Сестра оформила опіку наді мною, і ми почали жити разом. Нам дістався батьківський будинок за містом, тому дах над головою була.

Я була важкою дитиною в підлітковому віці. Напевно, відсутність батьків так позначилася на моїй психіці. Сестра тільки лаяла і кричала на мене, ніякої турботи я від неї не відчувала. Всю любов вона віддавала своєму нареченому, я там була явно зайвою. Коли вона виходила заміж, я втекла з дому, щоб не бути свідком награного щастя. Зі школою теж були проблеми. Коли мені виповнилось 17 років, я відразу ж привела хлопця до своєї кімнати. Сестра влаштовувала скандал, а потім виставила нас з дому.

Часи були складні. У мене ще дитинство грало в голові, я навіть не знала, що маю повне право проживати в будинку батьків. Я зібрала речі і переїхала жити до свого хлопця. Його батьки постійно пили, тому налагодити побут в такій обстановці було нереально. Сестра в той час була вже вагітна, додому вона мене не кликала. Я виписалася з дому в 18 років, мене в знак подяки обматюкали і – так і розійшлися наші дороги.

Я переїхала в інше місто. Перебивалася тимчасовими підробітками і жила в гуртожитку. Виживати було складно, але я хапалася за всі можливості. Спільні знайомі розповідали, що сестра народила дочку, купила собі квартиру, а батьківський будинок давно продала. Я перебивалася макаронами, а вони відкрили свій бізнес. Але у кожного своя доля. Моє життя налагодилося, коли на мене кинув око один успішний чоловік. У нас зав’язалися стосунки, а незабаром ми одружилися. Ми до сих пір разом. Є у нас і квартира, і машина, і бізнес свій.

Звичайно, я цікавилася життям своєї сестри, розглядала її щасливі фотографії в мережі, але особливо ми не спілкувалися. Пізніше від родичів дізналася, що її чоловік почав спиватися, підіймати руку, і вони розлучилися. Квартиру, природно, довелося продати і розділити гроші. Так як сестра ніколи не працювала, живуть вони з донькою бідно. Криклива племінниця постійно зривається на літню матір і принижує. А ось зовсім недавно вона вискочила заміж і прогнала мати з дому.

Буквально на наступний день після весілля сестра почала мені писати і вибачатися за все. Мовляв, ми ж сім’я, треба все прощати. Я її запитала прямо, чого вона від мене хоче.

– Хвора я, жити ніде. Рідні не залишилося, дочка від мене відріклася. Хоч на дачі мене притули, буду вам допомагати, – сказала вона мені.

pixabay.com

Якщо чесно, я не знаю, що мені робити. Я готова пробачити її, та й мій чоловік не проти того, щоб сестра жила на дачі. Але я розумію, що якщо ми зараз їй допоможемо, вже до старості будемо тягнути на собі. Раптом вона стане лежачою? Мені потрібні ці проблеми? У мене немає на неї образи, але й брати таку відповідальність на себе я не хочу.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close