Сестра чоловіка постійно бере мої речі, бо все, що лежить вдома її мами – це все належить і їй

Коли ми одружились з Костею, то я хотіла, щоб ми орендували квартиру. Але Костя вмовив мене, щоб ми поки що пожили у його мами. Адже вона мала велику квартиру. А тим часом ми мали накопичити грошей на покупку свого житла. Я подумала та погодилася.

– Все правильно! Будете в мене тільки за комуналку платити та гроші на їжу витрачати. Тож ви швидше назбираєте на свою квартиру! – сказала свекруха. – Я вам і шафи звільнила для ваших речей!

Ось ми й почали жити з мамою Кості. Ми ніколи з нею не сварилися. Ми все робили по черзі: готували, прибирали. Зазвичай ми купували продукти з чоловіком, а свекруха готувала: вона дуже любила готувати.
Мій чоловік має сестру Наталю. Вона була одружена і жила окремо. Мені сестра мого чоловіка дуже не подобалася. Вона була якоюсь безцеремонною і вже дуже галасливою. Я дуже рада, що вона до нас приїжджає в гості рідко. Зазвичай свекруха їздила та сиділа з онукою. А тим часом Наталя та її чоловік ходили в гості чи їздили відпочивати. Наталка сиділа ще в декреті. Її доньці було лише два роки.

– А що тут такого? Мама на пенсії! Займатися їй нема чим! Нехай із онукою сидить! Та й мамі розвага хороша! Та й вам краще кілька днів без неї пожити! – казала Наталя і підморгувала мені.

Наталя ніколи не просила грошей у своєї мами, хоча часто скаржилася на те, що вона не має грошей. Але мені дуже не подобалося те, що вона постійно зазирала до всіх наших шаф.

pixabay.com

– О, ти собі нові кросівки купила, симпатичні! Я у тебе там нові парфуми бачила! Я побризкалася ними! – весело казала мені сестра мого чоловіка.

Мені дуже не подобалося те, що Наталка така безцеремонна.
— Адже ми одна сім’я! Ось коли житимете окремо, тоді я до вас приходити не буду, і по шафах нічого дивитися не буду!

А свекруха погоджувалась і дочку за таку поведінку не лаяла.

Якось Наталя прийшла до свекрухи, а коли зібралася йти, то почався надворі дощ.
– Ой, мамо. Дощ почався! А я без парасольки! Я візьму твою?
– Так, звичайно, візьми!

Я чула цей діалог, коли була ще у своїй кімнаті. А потім ми з чоловіком увечері вирішили сходити до гостей. Але виявилося, що немає на місці моєї парасольки.

– Ой, вибач! Це виходить, що Наталя взяла твою, а не мою! Але нічого страшного! Ти зараз візьми мою! – спокійно сказала моя свекруха.
– Не переймайся! – заспокоїв мене Костя – Я потім подзвоню Наталці, і вона поверне тобі твою парасольку!
Знаєте скільки часу повертала Наталка мені мою парасольку? Декілька місяців.

-Та що ти так за свою парасольку переживаєш? Вже сніг скоро буде на дворі! Не треба на мене ображатись! Ну, взяла я твою парасольку! Подумаєш! Я думала, що це парасолька моєї мами. Дім моєї мами – це мій дім! Я що хочу тут, те й беру! – заявила мені сестра мого чоловіка

Мені стало дуже прикро. Я чекала, що Наталя хоча б вибачиться переді мною. Я вмовляла Костю винайняти квартиру, але чоловік мене відмовляв:

— Мама ж не виганяє нас. Ви з нею не сваритеся. Нам ще лише рік залишилося збирати, а потім ми з’їдемо. А Наталя вже за два тижні виходить із декрету. Вона взагалі буде зайнята і до нас дуже рідко приїжджатиме.

І ось за три тижні мене моя подруга запросила на весілля. Ми вирішили з чоловіком купити мені гарну нову сукню.
– Сукня буде нова, ну а туфлі у мене є! – сказала я.
– Ой, я тебе давно на підборах не бачив! – засміявся мій чоловік.

Це правда. Я волію ходити на роботу в кросівках. Адже на підборах ходити так незручно. Я вирішила одягнути червоні туфлі: мені вони чудово підходили під мою нову сукню. Я купила їх давно, ще коли навчалася в університеті. Але коли ми почали збиратися в суботу на весілля, то з’ясувалося, що мої туфлі забрала без мого дозволу Наталя.

– Але ж ти їх не носила! – сказала свекруха. -Ти їх жодного разу не взула! А Наталя має гарний червоний костюм. Адже вона з декрету на роботу вийшла. А грошей у неї, щоби купити собі нове, немає.
– Взуй якісь інші туфлі! Що в тебе їх мало? – засміялася сестра мого чоловіка.
– Але чому ти взяла мої туфлі без дозволу? – обурилася я.
– А тому що все, що лежить у будинку моєї мами  – це все моє! Якщо тобі так важливо піти у своїх червоних туфлях на весілля, тоді нехай Костя приїде і забере твої туфлі! – заявила мені Наталка.

Костя погодився поїхати та забрати мої туфлі у своєї сестри.
– Що ти тут галасуєш? Моя дочка просто взяла твої туфлі! А ти вдаєш, що вона в тебе їх украла! – сказала мені моя свекруха.
– Вона взяла з вашого дозволу мої туфлі? Чому ви їх віддали, не спитавши мене?
– Але ж ти їх не носила! Що тут такого?

Після весілля я вмовила чоловіка переночувати у моїх батьків:
– Вони живуть дуже близько, і нам не доведеться їхати на таксі додому!

А вранці я сказала чоловікові:
– Я не поїду до твоєї мами! Я хочу, щоб ми винайняли квартиру і стали жити окремо. Я вже знайшла для нас три варіанти орендованих квартир. Поїхали дивитися! Квартири знаходяться дуже близько до роботи, та й жити у свекрухи я більше не буду!

Чоловік був зі мною не згоден, але я змогла його переконати. Ми того ж дня підшукали собі квартиру. Коли ми приїхали до свекрухи збирати наші речі, вона сказала:
— Ти таку дурість робиш! Влаштувала скандал на рівному місці! Я вас не виганяла і тебе нічим не ображала! А так ви ще дуже довго накопичуватимете на свою власну квартиру!

А я промовчала. Я згодна поки що пожити на орендованій квартирі і економити, але я не хочу, щоб моїми речами користувалися інші люди без мого дозволу. Краще ми поки що поживемо на орендованій квартирі, і будемо накопичувати гроші на своє житло довше, ніж це все терпіти і далі.

А ви згідні з такою моєю позицією?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close