Родичі зрадили мене та залишили саму. А врятували мене зовсім чужі люди, яким я завжди буду вдячна

У моїх батьків ніколи не було проблем із грошима. У нашому будинку часто збиралися їхні друзі та веселилися. Та й родичів було багато. Щоправда, вони приходили лише тоді, коли щось потрібно було. Просили у борг, вимагали дорогі подарунки і вічно прибіднювалися.

Коли мені виповнилося 14 років, я стала сиротою. Я залишилась одна. Без друзів. Без родичів. Усі випарувалися. Ніхто не хотів оформляти опіку. Я сама всім дзвонила та просила допомогти. Адже я була вже доросла, особливих проблем би нікому не додала. Але всі начхати хотіли на мою долю.

pixabay.com

Так я потрапила до дитячого будинку. Це був найгірший час. Я постійно плакала і не могла прийти до тями. Але все-таки є добрі люди у світі. Проста продавщиня, яка працювала на фірмі мого батька, удочерила мене. Вона була дуже молода. Її чоловік та 5-річна дочка мене тепло зустріли.

Ці люди в буквальному значенні мене врятували. Як з’ясувалося, колись і моя мама допомогла їхній родині. Вона допомогла їм винайняти квартиру, взяла на добре оплачувану роботу і надала моральну підтримку у важкий час.

Поки батьки були живі я навчалася в приватному ліцеї. Я розуміла, що мої прийомні мама та тато не зможуть оплачувати таке дороге навчання, але вони заради мене продали дачу. Мені їх було дуже шкода. Вже тоді я пообіцяла, що виросту і віддячу їм за цю нагоду.

Вони чіплялися за кожну можливість заробити копійку, щоб я і моя зведена сестра нічого не потребували. Вони нас ніколи не поділяли, я почувала себе рідною дитиною. Я намагалася нічого не просити, хоч батьки і так для мене все робили. Я допомагала по дому, няньчила сестру і щодня дякувала їм.

Я здобула хорошу освіту і знайшла свою дорогу в житті. Мені вже 25 років, я цілком самостійна особистість. Зараз я допомагаю батькам і сама оплачую навчання молодшій сестрі. Я хочу все зробити, щоб ці люди були щасливими. Я намагаюся тішити їх. Торік купила батькові машину, а для матері викупила той дачний будиночок, який десять років вони продали заради мене.

Як тільки я твердо стала на ноги, відразу з’явилися мої кровні родичі. Я їм ясно дала зрозуміти, що вони чужі мені люди. Я заблокувала всі номери та попросила більше не згадувати про мене. Може, я надто різка, але справедлива. Вони зрадили мене, я не хочу мати з ними нічого спільного.

Прийомні батьки моя єдина опора. Вони поряд і в радості, і в горі, а корисливі люди мені не потрібні.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close