Рідня чоловіка була не проти нашого громадянського шлюбу, поки справа не дійшла до моїх фінансів

Я виросла в самій звичайній родині. Я завжди мріяла про любов і ніколи не шукала собі заможного чоловіка. Моя мати завжди мене налаштовувала на те, що чоловік і жінка повинні стояти на одній соціальній драбині, так як тільки в цьому випадку вдасться уникнути закидів в користі.

А якщо у пари вийде стати багатими, то обидва члени сім’ї знатимуть ціну грошам, а також завжди пам’ятатимуть про те, з якими труднощами вони всього цього досягли.

Ми з моїм чоловіком Ігорем почали жити разом ще в студентські роки. У той час нам грошей катастрофічно не вистачало не те, що на нові речі, а навіть на продукти, а тому самим шикарним нашим вечерею була смажена картопля з квашеною капустою.

Ми не поспішали узаконювати стосунки, так як у нас на це навіть грошей не було, а брати кредит на те, щоб когось здивувати ми вважали абсолютно дурною ідеєю. Краще в кредит взяти пральну машинку або мікрохвильовку, а згодом і телевізор. А потім ми ще на море хотіли з’їздити.

Так пролетіло чотири роки. Ми поступово виросли і перетворилися з жебраків студентів в двох молодих людей, які живуть на орендованій квартирі. Ми вирішили з дітьми почекати, так як хотіли спочатку міцно стати на ноги і зробити кар’єру.

Реклама

Спочатку у нас все було відмінно. Але потім настала криза, і турфірма в якій чоловік працював старшим менеджером ледь не закрилася. Спочатку чоловіка позбавили премій, а потім були й місяці, коли йому доводилося взагалі сидіти без зарплати. Душу гріло тільки те, що його не звільнили на відміну від більшості його колег.

В цей час фармацевтична компанія, в якій працювала я, навпаки, почала активно розвиватися. Після того, як почалася епідемія люди стали активно купувати найрізноманітніші ліки. Вся наша продукція була більш ніж актуальною. Завдяки тому, що я вчасно напружилася і застосувала завзятість вже через рік моя зарплата подвоїлася.

freepik.com

Мене турбувало те, що навесні моя улюблена бабуся померла, а восени мої батьки стали повноправними власниками її сільського будинку. Після довгих нарад було вирішено продати будиночок для того, щоб купити мені власну квартиру.

Ясна річ, на ці гроші купити квартиру було нереально, а ось заплатити перший внесок за власне житло, цих грошей було більш ніж достатньо. Я вирішила, що потрібно брати двокімнатну квартиру, так як, ясна річ, що незабаром нас може стати вже троє.

Однак, коли до нас приїхала свекруха, то я почула багато неприємних звинувачень на свою адресу. Батьків чоловіка дуже дивувало те, що квартиру ми записали на мене, а не на їх сина. Вони сказали, що це якось не по-людськи, так як це він глава сім’ї, а не я.

Я їм пояснила, що гроші на перший внесок дали мої тато і мама, а крім цього кредит плачу я, а не їх син, тому це моя квартира, так як ми з ним не розписані, я не бачу сенсу записувати своє житло на нього.

Батько чоловіка почав кричати: «Ігоре, якщо автомобіль надумаєш купувати, то ти його теж на свою дружину запиши!» Ігор якось навіть не знайшов, що відповісти матері, так як він розумів, що зараз він не те, що на автомобіль, але навіть на переднє колесо від велосипеда не може заробити.

Поступово емоції вляглися, і ми знову почали активно зустрічатися з його ріднею на сімейних застіллях, але невдовзі трапився новий конфлікт.

Реклама

Ігор хотів зробити мені офіційну пропозицію. Після того, як вся рідня розсілася за столом Ігор дістав з кишені обручку. Молодша сестра чоловіка відразу поплакала, батько схвально поплескав, а мати уїдливо зауважила: «А навіщо їм зараз весілля?»

Так виходить, що якщо я свою квартиру на себе оформила, то на мені і одружуватись безглуздо? А нікого не бентежить те, що вже більше ніж пів року я не тільки сама за орендоване житло плачу, а й сім’ю утримую теж я.

Я просто проігнорувала її слова і всіма силами намагалася не показати, що мене її слова дуже зачепили. Але після того, як мати чоловіка побачила моє обличчя, вона відразу якось прикусила свій язик.

У мене більше немає бажання спілкуватися з матір’ю чоловіка. Мені чомусь здається, що вони мене за людину не вважають, я для них тільки машина із заробляння грошей. Їм абсолютно наплювати, що я зараз їх сина годую, так як йому гордість не дозволяє шукати підробіток. А що буде якщо у нас малюк з’явиться?

Тепер мою душу розривають сумніви, може мені з ним розійтись поки не пізно?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker