Рідна мама захотіла залишити мене без квартири, за яку я чесно платила протягом 5-ти років!

Напевно, не дарма кажуть, що з родичами краще взагалі ніяких справ не мати. Шкода, що я це усвідомила тільки після того, як бабусі не стало. У свої 23 роки орендувати житло і платити чужим людям я не хотіла. Тому я домовилася зі своєю бабусею, що вона подарує мені свою квартиру, ну а я протягом 10 років буду їй платити фіксовану суму.

pixabay.com

І мені було нормально, а їй взагалі супер. Бідна пенсіонерка змогла собі дозволити все те, чого вона навіть в молодості не мала. Варто відзначити, що витрачала бабуся ці гроші не стільки на себе, скільки допомагала моїй мамі. А у мами є своя квартира. То у мами проблеми з машиною і потрібні гроші, то вона хоче ремонт, то не відпочивала давно.

Але мама навіть не дякувала – на її думку, це так повинно бути. Що цікаво, цей закон працював тільки в одну сторону – тобто бабуся мамі зобов’язана допомагати у всьому, але мама нам з сестрою ні в чому не зобов’язана. У нас вільні хліби, ми повинні самі влаштовувати своє життя.

Реклама

За час, що ми жили з бабусею удвох, я постійно за нею доглядала. Коли їй ставало дуже погано, я їхала разом з нею до лікарні, сиділа там. Працювала і постійно була напоготові допомогти всім, чим треба. Мама жодного разу навіть до лікарні не приїхала, щоб хоч дізнатися як бабуся і що з нею. Звичайно, її це не хвилювало, адже поряд була я.

Мало того, за п’ять років, що ми прожили разом, я ще й дорогий ремонт зробила за свій рахунок. Все тягла в квартиру – меблі, інструменти. Все робила сама. Ну а потім раптово бабусі не стало, дарчий документ залишився у мене на руках. Не встигла я їй п’ять років оплачувати. Але ось мама моя порахувала, що раз я бабусі не виплатила, то тепер зобов’язана їй платити п’ять років гроші. Адже квартира нібито повинна була бути її, не моєю. Що я стала спростовувати. І ось почався у нас з мамою дуже довгий і затяжний скандал. Адже як так – я мати свою обдурила і забрала квартиру у неї з-під носа. І плювати, що я стільки років платила за неї гроші, дивилася за бабусею і ремонт зробила.

Мало того, мама ще і нацькувала на мене інших родичів, своїх подруг і колег. І ось вся ця весела зграя телефонувала мені кожен день, читали моралі про те, що я недолуга дочка і що я матері життям зобов’язана. Як я сміла так з нею вчинити. І що якщо я їй не віддам квартиру, то мене Бог покарає.

Реклама

Ви не уявляєте як я від усього цього втомилася. Я розуміла, що мама моя схопилася за цю квартиру і що просто так мене в спокої не залишить. А значить, і жити я там спокійно не зможу. Тому мені довелося виставити оголошення в інтернеті про продаж. Все ж законний власник я. Який же скандал мама мені влаштувала. В той же день я переїхала в інше місто і поміняла номер телефону. Доведеться з нею не спілкуватися деякий час, щоб вона охолола. Адже де справжня справедливість то?

Якщо я домовилася з бабусею, платила гроші, робила все в цей квартирі, значить, вона моя. Де материнська мудрість? Я не розумію, чи то мені так з мамою не пощастило, чи то що. Дуже шкода насправді, що все так вийшло.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker