Припинила спілкуватись з ріднею і стала по-справжньому щасливою!

Протягом двадцяти років мені доводилося терпіти свою рідню. Родичі по лінії мами проживали з нами в одному місті. Щосуботи вся рідня збиралася в однієї з бабусь і влаштовувала цирк спорідненості, любові і щастя. Всі робили щасливі обличчя і цілували один одного. У мене складалося таке враження, що я перебуваю в якомусь поганому серіалі.

pixabay.com

Далі за програмою слідували задушевні розмови, у кого як долі склалася. Де навчатимуться діти, онуки. Коли у когось з родичів намічалося весілля, вони запрошували один одного таємно, щоб ми не дізналися.
У свої 20 років я вирішила скористатися родинними зв’язками. Попросила тітку, начальницю відділу кадрів великої фірми, допомогти мені з працевлаштуванням. Вона мені відразу різко відмовила і сказала, що у мене немає відповідної освіти і місць зараз на фірмі теж немає.

Я вирішила вступати до університету. Вся рідня сказала, що це марна справа. Я не провчусь там і року. Крім цього родичі вважали мене тунеядкою, тому що я сиділа без роботи. Варто було мені влаштується в магазин дитячого одягу, як рідня винесла вердикт, що я сиджу там байдики б’ю і мені ні за що платять зарплату.

Реклама

У 30 років у мене не було дітей. Рідня визначила мені безпліддя. Всі твердили, що я б давно народила, якби могла. Останньою краплею для мене було те, що якось раз двоюрідна сестра запропонувала мені замовити в інтернет-магазині таблетки від безпліддя. А мій дядько сказав, що я б хоч для себе народила, все одно заміж не вийду.

Все б нічого, але вони встигли обробити бабусю, щоб вона переписала свою квартиру на племінника. Хоча у самої є прямі спадкоємці: діти і внуки. Незабаром бабуся злягла і нам довелося забрати її до себе. Рідня кожних вихідних до нас приїжджала і твердила, що ми неправильно доглядаємо за бабусею. Бабусі не стало у віці 92 років. У нас вона прожила 7 років. Рідня твердила, що ми спеціально відправили бабусю на той світ. Через тиждень вони розпустили по місту чутки, що ми скнари, тому що заволоділи бабусиною квартирою.

Я більше не могла терпіти цих токсичних людей і вирішила розірвати це замкнене коло.
Зупиняло мене одне – я хрестила свого троюрідного племінника. Але це швидко минуло, після чергового святкування Дня народження мого хрещеника. Сестра всім твердила, що я подарувала срібний ланцюжок, а могла б розщедритися на золотий.

Шановні читачі, вчіться на моїх помилках. Родичі по крові не завжди можуть бути вашими спорідненими душами.

Реклама

Через пів року я змінила номер телефону і припинила спілкування з ріднею. Мені абсолютно байдужа їхня доля. Я звільнилася від токсичної рідні і оточила себе щирими і добрими людьми. Подарунки та одяг я краще подарую дітям в дитячому будинку, ніж такій рідні.

 

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker