Поки я була в магазині свекруха віддала мої нові сковорідки зовиці, і відмовилась їх забирати назад.

Я вже не знаю, як мені з усім впоратися. Донька захворіла, а мені треба було втікати у справах. Я подзвонила свекрусі та попросила приїхати до нас. Вона приїхала, але не сама, а зі своєю донькою. Наталя зараз вагітна, сидить у відпустці, тож часто ходить за мамою хвостом. Я за годину впоралася, заскочила в магазин і повернулася додому.

Свекруха була одна. Вона сказала, що вони чудово провели час, вона навіть прибрати встигла. Я, звичайно, здивувалася, адже буквально вчора робила генеральне прибирання. Але промовчала, бо вона допомогла мені з донькою.

Ми попили чай, і я вирішила показати, які сковорідки собі днями купила. Там був цілий набір, навіть квадратна для грилю. Щоправда, я їх ще не розпаковувала, бо хотіла старі спочатку викинути.
Відчинила шафу – а їх немає.

– А… Ти сковорідки шукаєш, я їх Наталі віддала. У тебе старі ще добрі, а вони переїхали, у неї жодної немає. Тим більше, що ти так часто не готуєш, як моя донька.
– Завтра вони мають бути на місці, — спокійно відповіла я.
– Як ти собі це уявляєш? Дала, а потім заберу? Мої візьмеш, якщо тобі своїх мало.
– Старі хай і мої забирає, а я хочу свої, які тільки купила.

pixabay.com

Свекруха образилась і пішла. З того часу трубку не піднімає. Очевидно, на неї можна більше не розраховувати, як і на сковорідки. Ось чому тільки вона думає, що має право розпоряджатись моїми речима? Бо раз в деякий час мені допомагає? Хіба їй дає це право на таку владу в мене вдома? Як ви вважаєте?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close