Подруга здивувалася, що я відмовилася оформляти на себе її кредит

У мене є хороша знайома Іра, у якої є подруга Оксана. Почали вони спілкуватися ще в дитинстві: їх водили в один садок, потім в одній школі вчилися, майже в один час вийшли заміж. Іра ще не народила, а Оксана вже два рази встигла. З Ірою ми знайомі не так давно. Живемо в сусідніх під’їздах. Про Оксану ж знаю з розповідей.

В Іри з чоловіком ситуація з грошима дещо краща: на відпочинок вистачає, на речі нові. А ось у Оксани ситуація сумна. На роботу ходить тільки чоловік, заробляє не багато. На допомогу приходять батьки. І Іра намагалася подругу підтримувати по можливості. Одну дитину вона хрестила. Так що дітям діставалися кращі подарунки на всі свята і дні народження. Хоча навіть в звичайний день Іра спокійно могла купити якісь речі, продукти. Вона знала, що подрузі непросто. Тому намагалася її хоч якось порадувати.

pixabay.com

Згодом таке ставлення стало сприйматися як належне. Оксані нічого не коштувало попросити купити щось.

Час від часу Іра заходила до мене поговорити. Все частіше я чула від неї, що її це дещо турбує. Діти дорослішають, а Іра не готова була повністю брати на себе їх забезпечення. Вчора Іра черговий раз приходила. Була зовсім без настрою. Вона прийшла з тортом, я поставила чайник. Я бачила, що їй дуже потрібно поговорити. І я виявилася права. Далі її розповідь.

«Я завжди намагалася допомагати Оксані. Навіть в ті моменти, коли суми були дивними: то одне їй треба, то інше. Вже стала усвідомлювати, що подруга з дітьми конкретно присіли мені на шию. А сьогодні взагалі сталося надзвичайне.

У подруги була квартира, яка дісталася їй від бабусі. Невелика двокімнатна квартира, яку давно не ремонтували. Було чисто і дуже просто. Меблі всі старі, з радянського часу. Але все найнеобхідніше було.
Пральну машинку вони отримали від нас з чоловіком на річницю. А холодильник їм купили батьки. В принципі, жити можна. Діти багато отримували від мене. Я не хвалюся цим. Життя було не цукор, але і не бомжували. В один момент, я зрозуміла, що подруга звикла до моєї підтримки. І було очевидно, що вона розраховує на дорогі подарунки.

Вчора вона була в гостях. Я запропонувала випити чай. Але прийшла вона не просто так. У неї було прохання. Почала з того, що потребує допомоги. Зібралися вони з чоловіком квартиру цю продавати, а нову купувати. Вони ж дитину чекали, хотіли більше місця. Планувала продати бабусину квартиру, щоб були гроші на початковий внесок. Тільки ось кредиту їм не схвалювали. І запропонувала вона оформити кредит на мене, щоб їм в тісноті не жити.

Подивилася я на неї і зрозуміла, що у неї не все в порядку з головою: як можна було таке запропонувати. Це навіть не прохання, а якась вимога. Вона просто сказала про те, що вона хоче, а я повинна виконати.
А Оксана продовжує розповідати про те, які меблі вони куплять в нову квартиру, які штори вона вибрала. Залишилося всього-нічого: мені піти в банк, оформити кредит і віддати їй гроші.

Я її вислухала, впала в ступор. А потім стала відповідати. Мені було цікаво, в який момент вона вирішила, що я піду на це. Я ж знала, що у них вже є кредити. Невже вони вирішили, що я готова подарувати їм квартиру? Якщо кредит буде оформлений на мене, то і платити вчасно доведеться мені. А я не готова була брати на себе таку відповідальність.

А Оксана продовжувала мене вмовляти. Казала, що тільки я можу виручити. Максимум мені доведеться заплатити пару раз, а потім вони все повернуть.

У мене в голові ніяк не хотіла вкладатися ця інформація. І тут в хід пішла важка артилерія: мовляв, я маю погодитися через дітей. Адже тоді у них буде власна кімната.

Це було жахливо, що вона почала приплітати дітей. Так, я хрещена мати. Але це не означає, що я тепер повинна погоджуватися на таку аферу. Звичайно, я відмовила їй. На що отримала докір, що мене вважали подругою, а я їх ось так зрадила.

Довелося попрощатися з Оксаною. Продовжувати далі цей діалог я не бачила сенсу. Я погодилася, що я подруга, надавала необхідну допомогу. Але це прохання було вже нахабством.

Оксана швидко пішла, навіть не попрощалась. А я намагалася зрозуміти, на якому етапі я дала зрозуміти, що збираюся забезпечувати їх сімейство протягом усього життя. Добра багато не буває.

Іра пішла. Я сиділа сама. Подумала, що це дуже добре, що у мене немає подруг. Так вийшло. Є знайомі, приятельки. Але найкращої – немає. А розповідь Іри ще раз змусила подумати про те, що нічого поганого в цьому немає.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close