«Подаруй мені квартиру!» – заявила свекруха

Якось свекруха вирішила у нас погостювати. Цілих два тижні! Звичайно, вона не попереджала нас про приїзд. Відразу з порогу вона розповіла мені про свою «геніальну» ідею:

– У квартирі твоїй нехай живуть мої молоді, їм же дах над головою потрібен! Коли на ноги встануть, на свою нехай з’їжджають, а я сюди переселюся, до дітей ближче!

pixabay.com

Постараюся внести ясність в її слова. У мене є однокімнатна квартира, яка мені дісталася в спадок. Ми з чоловіком її здавали квартирантам, а собі взяли двокімнатну простору квартиру в кредит.
Коли свекруха про це дізналася, почала зазіхати на мою нерухомість. Родичка відразу активізувалася і почала мене в оману вводити:

– Моя Олена заміж зібралася, подаруй їй свою квартиру. Там же все одно чужі люди живуть!
– Ну звичайно. Вони платять оренду, цими грошима ми за кредит платимо. Олена буде платити мені? Я не хочу мати з нею справу, навіть на короткий проміжок часу. Ми з чоловіком на одну зарплату не проживемо, нам ніхто не допомагає. Синові тільки рік, на роботу вийти теж не можу.

Пройшов рік. Свекруха знову взялася за своє:
– Ти вже кілька місяців працюєш, немає сенсу квартиру здавати, подаруй її мені. А я потім заповіт на сина напишу. Оленка там просто жити буде безкоштовно, а за документами це буде моя квартира.
– Нічого я віддавати не збираюся!

Я довго намагалася відстояти свою думку, але свекруха мене ніби не чула. Потім вона замовкла, я думала, що вона вже прийшла до тями. Помилилася!

Якось прийшов з роботи чоловік і каже:
– Давай Олену пустимо в твою квартиру, мешканці все одно з’їжджати планували …
– Якщо ми їм дозволимо пожити там тиждень або місяць, вигнати їх звідти вже не вийде. Ти не знаєш, як твоя сестра халяву любить? За рахунок оренди ми оплачуємо кредит, чому ми повинні допомагати комусь на шкоду собі?

Свекруха приїхала до нас погостювати і відпочити, адже вона звикла, що я обслуговую її і виконую одним помахом всі капризи. Я терпіла і мовчала, мовляв, приїхала на деякий час, треба просто стиснути зуби і посміхатися. Тільки цього разу вона приїхала не з благими намірами – почала чоловіка проти мене налаштовувати. Ми через неї лаялися кожен день, навіть спали в різних кімнатах.

На наступний день до нас приїхала Олена зі своїм чоловіком:
– Дякую, Іринка. Я навіть не вірила, що ти погодишся!
– На що погоджуся? – здивувалася я.
– Віддати нам свою квартиру! – абсолютно спокійно відповіла сестра чоловіка і розставила в коридорі свої валізи.
– Нічого я віддавати вам не збираюся. Квартира – моя, і крапка. Можете сьогодні у нас переночувати, а завтра шукайте собі житло. Твоя мама щось наплутала, може, їй наснилося це.

Олена закотила такий скандал, що всі сусіди збіглися на шум. Вона почала мені дорікати в тому, що вона залишилася без грошей і даху над головою через мене. Мовляв, я по-свинськи поступаю, що відмовляюся.

– Мій брат кине тебе, адже ти не поважаєш його родичів! – пригрозила вона мені.
– Добре. Якось переживу, зате з вами бачитися не буду. Але своє майно я нікому віддавати добровільно не збираюся, тим більше таким нахабним особам. Ти звикла за рахунок матусі жити, так і живи, я тут ні до чого.

Потім я спробувала пояснити всій цій родині, що станеться після розлучення. Квартира в нас в кредиті, який оформлений на мого чоловіка. Тому, платити за все теж йому. А я переїду в свою квартиру і буду жити спокійним життям і не вислуховувати, що і кому я маю віддати.

Олена виїхала вранці, довелося їй дати грошей на квиток додому. Дивно, як вони збиралися жити тут, якщо у них навіть 100 гривень не було. Напевно, думали, що ми за них ще й комуналку будемо платити, і продуктами холодильник наповнювати.

– Він – підкаблучник. Не зміг відібрати у тебе квартиру! Слабак! Дружина – явище тимчасове, а сестра – це назавжди, – бурмотіла вона на прощання.

Я взялася за прибирання. У цей момент повернувся додому чоловік:
– Вибач, мама погано на нас впливає. Я і не збирався з тобою розлучатися, я ж люблю тебе. З Оленою я навіть тепер бачитися не хочу, треба обривати з усіма зв’язок і жити своїм життям.

З тих пір ми їм не телефонуємо, а вони нам. Ми не приїжджаємо, і до нас не приїжджають.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close