Після цієї ситуації перестав поступатися місцем жінкам у транспорті

Батьки мене добре виховали, завжди вчили поступатися місцем у громадському транспорті бабусям, вагітним жінкам, дітям і тим, хто виглядає стомленим. Так я й робив. Завжди звертав увагу на тих, хто знаходиться поряд і поступався місцем.

pixabay.com

Характер у мене не простий, але місце у транспорті я звільняв завжди. Мабуть, десь усередині мене є ангельська доброта. Але все це у минулому. Нещодавно сталася одна історія зі мною, яка докорінно змінила моє ставлення до бабусь і немічних у транспорті.

Можливо, ви мене зрозумієте, а можливо і станете засуджувати. Я займаюся спортом і на одному із тренувань примудрився порвати зв’язки. Неприємна історія. Мені довелося довго проходити реабілітацію. Ногу загіпсували та сказали себе берегти.

Лікарняний у таких випадках на довго не дають і мені довелося вже за кілька тижнів вийти на роботу. Було важко з незвички пересуватися на милицях. Але з часом пристосувався і стало простіше. У громадському транспорті мені жодна жінка чи бабуся місце не поступилася, всі вони вдавали ніби мене взагалі немає. Щоправда, молодь місцем поступалася, що приємно.

Якось якась бабуся просто відштовхнула мене, коли я намагався зайти в автобус та з такою силою, що я впав. Бабуся так поспішала якнайшвидше зайти в громадський транспорт, що доклала максимум зусиль, а точніше, поклала на землю мене. При цьому ще й калікою мене назвала.

Ось скажіть, чому вони так роблять і з чого я тепер маю бути ввічливим і поступатися місцем іншим?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close