Після розлучення поїхала на заробітки відволіктися, повернулася додому вперше за 10 років і очманіла

Мене звуть Ганна Олександрівна. Хочу поділитися з вами своєю історією, не знаю, буде вона цікавою чи ні. Але все ж.

Незабаром мине рік відтоді, як я приїхала на свою батьківщину, тут мене не було 10 років. Їздила я на заробітки, в Італію. Скажу чесно, там я побачила багато. Доглядала за літніми людьми, шукала квартиру кілька разів. Мене зраджували співвітчизники і допомагали місцеві, зовсім невідомі мені люди.

pixabay.com

Життя за кордоном, безумовно, прекрасне. Це чисте повітря, гарні пейзажі, гаряче сонце і дуже якісна і смачна їжа. Чесно зізнатися, коли я приїхала додому, то звернула увагу на якість продуктів в першу чергу. Дуже дорого знайти щось смачне і не з хімії. Потрібно йти в спеціальні магазини, платити купу грошей і все одно не факт, що не обдурять. В Італії хліб коштує копійки, але такого тіста я у нас ще не бачила.

Але якщо ти приїжджаєш не на відпочинок, а на роботу, і економиш кожну копійку – тобі буде дуже складно. Я думаю, взагалі в будь-якій країні. Крім того, тобі знадобляться друзі і підтримка. А в моєму випадку не було ні того ні іншого. Тільки з часом я познайомилася з хорошими людьми, і стало набагато простіше.

Щомісяця я відправляла своєму дорослому сину більшу частину грошей зі своєї зарплати. Йому на той момент було 23 роки, але він, як я думала, був досить зрілим на свій вік. Я висилала ці гроші з урахуванням того, що він займеться ремонтом, найме хороших майстрів, купить якісні матеріали, і я приїду в зовсім інше житло.

Так в принципі воно й було. За час моєї відсутності син дійсно подорослішав, знайшов дружину і став батьком. Кожен раз, дивлячись на його фотографії, я розчулювалася. Молодець, не пішов в свого батька. Став чоловіком і тепер виховує дітей. Це, я вам скажу, величезна радість для будь-якої матері.

Я теж зайнялася особистим життям. Але на відстані. Зі мною почав переписку колишній однокласник і, за сумісництвом, моя дитяча прихильність. Він став вдівцем і запустив себе. Почав сумувати і зовсім зійшов з рейок. Ми розмовляли спершу про всяку нісенітницю. Я радила йому зайнятися собою, знайти хобі. Але в його віці чоловікові складно перебудуватися.

Згодом він почав ділитися зі мною своїми успіхами, змінами, і у мене знову спалахнули почуття до цього чоловіка. Він єдиний, хто чекав мене в аеропорту. Син з невісткою були дуже зайняті.

У цей нещасливий день я приїхала прямо в свою квартиру. Вона, звичайно, повністю змінилася. Стильний ремонт, техніка. Син обзавівся авто. Посипалися вибачення, мовляв, мамо, прости. Не зміг тебе зустріти, замотався. Я спершу хотіла запитати, чому начальник його не відпустив, але лише почула здавлене хихикання невістки.

Виявилося, на мої гроші син не тільки купив собі машину, зробив ремонт, зіграв непогане весілля. На них він і жив, нічого не відкладаючи. Просто існував. А робота його не цікавила. Він, знаєте, малювати дуже любить. Ось і присвячував цій справі більшість часу. Бачила я ці малюнки: мазня.

Я зібрала деякі речі і поїхала до свого нового чоловіка. Тільки онукам передала гостинці. Виявилося ще, що син розраховував отримати грошей після приїзду, розміняти мою ж квартиру на щось більш цікаве.

Тепер я живу у нового чоловіка. Він теж зі своїми тарганами, але в цілому відмінний. Намагається, готує. Нещодавно телефонував син, з яким я розмовляла за весь цей час рази чотири. Просив, щоб я допомогла з онуками, так як його нова робота почала відбирати багато часу і дружина не справляється. Я відмовила.

Онуків шкода, але вони мене і не згадають, коли виростуть. У них є свої мама і тато. А у мене є мій чоловік. Я так рада, що в останні роки перестала висилати так багато грошей додому. Залишила собі невеликий запас на старість. Як знала. Тепер моя черга відпочивати. Більше готуванням і прибиранням я займатися не збираюся. Можливо, на старості вийде світ побачити.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close