Після розлучення Олена змінила своє життя, але це не влаштовувало колишню свекруху

Син Світлани Михайлівни після того, як покинув свою дружину з дитиною, швидко одружився з дівчиною, яка була його першим коханням. Вони зустрічалися ще в інституті, а потім, коли син поїхав до армії, вона не дочекалася і вискочила заміж за його друга.

Повернувшись з армії, він зустрів на роботі Олену, і вони одружились, народили Віру.

Але перше кохання було справжнє і коли вона розлучилася, вони зустрілися десь у торговому центрі і в них все знову закрутилося. У неї був син від першого шлюбу і нещодавно вони народили другу дитину. Все начебто у сина складається добре.

Сина Світлана Михайлівна не виправдовувала, звичайно, не добре він вчинив. Та й якщо чесно, вона була б рада, якби вони з Оленою знову зійшлися. Нова невістка їй не подобалася. Якщо один раз зрадила, значить і вдруге зможе. Але син є сином.

З колишньою дружиною Оленою розлучилися спокійно, без скандалів та взаємних докорів. Хоча син, звісно, був винний перед своєю першою сім’єю. Він цілий рік зраджував колишній дружині з майбутньою. І Олена мала повне право потріпати йому нерви після розлучення, вона як здавалося на той момент Світлані Михайлівні, виявилася цілком мудрою та розважливою жінкою.

Ділити майно вони теж не стали, йдучи він залишив усі першій дружині та дочці. Забрав лише свої особисті речі та й усе. Внучку Віру, колишня невістка відпускала до бабусі і ніяк не перешкоджала спілкуванню ні зі Світланою Михайлівною, ні з батьком. Але яке життя почала вести після розлучення колишня невістка, Світлану Михайлівни категорично не влаштовувало.

pixabay.com

Сусідки, нагостривши вуха, починали розпитувати, що ж такого вона робить.

– Гуляє? П’є?
– Ну пити, то начебто не п’є і не гуляє, звичайно, але ось не серйозна якась. Вічно подруги у неї збираються або сама усі вихідні то на дачу, то на природу, то по подругах. Вічно регоче, вічно радісна.

Наче її й не кидав ніхто. Як так можна. Хоча б для пристойності вдала, що переживає. Де вона такого, як мій син знайде ще. Віру невістка брала завжди із собою. Аргументуючи тим, що дитині корисно на свіжому повітрі та й подруги своїх дітей теж беруть, нехай дитина грає, спілкується.

– Ну, і що тут поганого? – відповідали сусідки Світлани Михайлівні. Нехай відпочивають і дівчинка біля матері.
– Як що? Як? – обурювалася колишня свекруха Олени.
– А звідки я знаю, хто там, крім її подруг, з дітьми буває. І чоловіки, швидше за все. І що вони там улаштовують, хто знає. Половина їх там розлучених, такі ж, як і моя невістка. Дитина все це бачить і чує всі їхні розмови. А навіщо це потрібне? І спиртні напої, мабуть, там і курять її подруги майже всі. А дитина дихає цим димом. Краще мені залишала б Віру. Я і нагодую, і в театр сходимо.

Світлана Михайлівна вже й сина намагалася налаштовувати, щоби поговорив з колишньою дружиною. І встановив правила, за якими вона має дочку виховувати. Незважаючи на те, що в нього вже давно нова сім’я, проте Віра та його дочка теж, і він має брати участь у її вихованні. А Олена, на її думку, зовсім не правильно виховує дівчинку.

Та й Світлану Михайлівну давно не пускала до себе додому. То одну причину придумає, то іншу аби відкласти візит колишньої свекрухи.

– А чому? Напевно, вже нового тата Вірі знайшла. А хто він, що за людина? Може буде внуку мою ображати.

А синові й справи нема. Аліменти справно платить. Бачиться з дочкою, коли дівчинку Олена привозить до Світлани Михайлівни та й годі. У Олени життя він лізти не хоче і не має права втручатися.

Відчуває себе винним. Це ж він кинув сім’ю. І тепер вважає, що й порадити нічого не може. Нехай Олена своє життя влаштовує як хоче. Син казав матері заспокоїтися і не лізти до його колишньої дружини з вченнями.

— А як мені заспокоїтись? Я ж не в Олени життя лізу. Там у мене онука. І я маю повне право знати, як вона живе, та висловити свою думку. Якщо мені щось не подобається, або я з чимось не згодна. А Олена ще минулого разу мене вичитала по телефону. Сказала, що я до неї чіпляюся. Та в неї багато подруг та друзів. Ну і що? Вона працює. Доньку виховує, на кружки водить. І вже має право у вихідні дні чи свята відпочити у своїй компанії та розслабитися.

Ще сказала, якщо я й далі лізтиму в її особисте життя, то взагалі перестане Віру до мене відпускати і будемо бачитися в парку раз на місяць. Що я маю бути їй вдячна, що вона взагалі не забороняє з онукою спілкуватися. Інша б на її місці так і зробила, після того як мій синочок їй роги наставляв, а потім взагалі проміняв її з донькою на іншу з дитиною від чужого мужика. А вона заради доньки намагається зберегти з нами добрі стосунки та не перешкоджає спілкуванню.

Дивіться, що вигадала. Я для внучки намагаюся, а вона ще на мене образилася. Ось скажіть мені, дівчатка, хіба я переживаю неправильно? Як я можу спокійно сидіти, коли мою внучку виховує ця вертихвостка.

Може мамі Олени зателефонувати, з нею поговорити. Може вона зрозуміє мене? Чи як вплинути на Олену?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close