Після двадцяти років разом дізналась, що мій чоловік живе на дві сім’ї уже більше дванадцяти років

У нас із чоловіком довга історія. Майже двадцять років разом. Колись ми випадково познайомились на морі. Капелюх вітер на хвилі поніс, а Женя спіймав його і мені повернув. За кілька днів ми вже всюди разом гуляли, на зірки дивилися. Тоді я зрозуміла, що ось воно – щастя.

Відносини переросли в щось більше, але настав час повернутися додому. Женя проводжав мене, приніс величезний букет квітів, а за кілька тижнів взагалі покликав мене переїхати до нього. Що сказати? Я відразу зібрала речі і помчала до нього.

Женя тоді був зовсім небагатим хлопцем, працював на заводі. Народилася у нас за рік донька Віка, мені довелося вдома сидіти. Женя із заводу пішов, став братися за будь-яку справу, аби сім’ю забезпечити.
Втомлювався дуже, але впорався. Почувалася з ним, як за кам’яною стіною. Хіба може бути щось важливіше за це жіноче щастя? Потім Женя у бізнес пішов, у нас з’явилися гроші. Своєю маленькою, але міцною родиною ми об’їздили півсвіту, адже колись про це мріяли!

З декрету я так і не вийшла, займалася Вікою, її вихованням, а згодом і освітою. А чоловік з’являвся вдома все рідше. Бізнес виріс, Жені доводилося повністю контролювати все. Постійні відрядження, зустрічі, справи. Незабаром у відпустку ми з Вікою стали самі їздити. Женя вибирав для нас найцікавіші маршрути, ми могли подорожувати кілька разів на рік.

Пізніше ми переїхали в розкішний особняк у передмісті, де я стала справжньою королевою. У нас з’явився садівник та хатня робітниця. Женя дарував мені розкішні подарунки, душі не чув в доньці.

Все було добре крім одного – Женя рідко бував вдома. Ми могли не бачитися по декілька днів. Я увійшла в його становище. Все ж таки бізнес, за все треба платити. Наша розкіш просто так із нізвідки не береться.
Ми з донькою полетіли відпочивати. Відпочинок не задався. Ми страждали від спеки, мене вкусила якась комаха, місце укусу жахливо свербіло, піднялася температура. Так вийшло, що ми з Вікою швидко повернулися додому. Під час пересадок так і не змогла до Жені додзвонитися, дякувати Богові, хоч температура спала, допомогли пігулки.

Так ми й приїхали додому до обіду, виспалися. Вирішила Женьці зробити сюрприз, приготувала вечерю, але він так і не з’явився вдома. Тривога закралася в серці, ближче до дванадцятої набрала його. В цей час він уже бував удома, якщо ніяких форс-мажорів.

Відповів. Запитала його як справи, де він. Коли Женя сказав, що пів години тому зайшов додому, оторопіла. Усвідомлення, що чоловік мені бреше, вразило наче блискавка. Я нічого не могла сказати, погані думки полізли в голову. Згадала випадок, як колись нам підкинули до поштової скриньки конверт із фотографіями якоїсь дівчини. Подумала тоді, що заздрісники якісь хочуть нашу родину зруйнувати.

Я не подала вигляду, сказала, що ми повертаємось і завтра будемо вдома. Женя нічого не запідозрив. Невдовзі я мала факти, які зібрав для мене приватний детектив: останніх дванадцять років чоловік живе на дві родини. Приблизно з того часу, коли перестав їздити з нами у відпустку. Його пасією виявилася та сама дівчина, чиї фото я знайшла в конверті. І син Руслан, якому вже одинадцять років.

pixabay.com

Минуло кілька місяців, а я все ще не можу з Женею поговорити. Відверто боюся, адже якщо він вирішить піти, я цього просто не переживу. Серце розбите, життя не миле, бачити його боляче. Але без нього не можу. Не впораюсь. Молюсь, щоб Віка нічого не дізналась. Для бідолашної дівчинки це буде справжній удар. Вона щиро впевнена в тому, що вона у тата кохана та єдина дочка…

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close