Нова дружина батька дуже вразила мене своїм вчинком. А ось в рідній мамі я розчарувалась раз і назавжди

Мій тато розлучився з мамою, коли я була ще зовсім мала. Через деякий час він одружився вдруге, а мама так і залишилася сама. Другу дружину тата я не любила. Тітка Таня була жінкою доброю, але якоюсь дуже закритою. Я ніяк не могла зрозуміти, що відбувається у неї в душі. Вона була дуже скупа на емоції.

 

Здається, і посміхалася завжди, коли ми зустрічалися, і чаєм пригощала, і все щось не так.
Коли я навчалася у школі, то часто в них була. Мама або у відрядження їздила, або просто хотіла від мене відпочити і віддавала мене татові на вихідні або на канікули. Коли я підросла, питання куди мене діти перестали виникати. Мама спокійно займалася своїми справами, а я залишалася вдома сама. З татом ми бачилися все рідше. Я до нього не приходила, а він і не наполягав на нашій зустрічі.

Мого батька раптово не стало, а кілька років до того вони з тіткою Танею купили квартиру. Батька стару продали, доклали грошей і купили квартиру більше. Мама так розлютилася, коли дізналася про це: «Не дурна баба, не дурна. Свою квартиру збоку тримає, а нашу вмовила продати. Тепер матиме на неї законні права…». Я з мамою ніколи не погоджувалася з цього приводу, хоча мачуха справді мала власну квартиру і не продавала її.

Про те, що батька більше немає я дізналася від тітки Тані. Пам’ятаю, вона подзвонила мені вся в сльозах і не могла нічого нормально пояснити, хоч я все зрозуміла і без слів. Після похорону мачуха дзвонила мені кілька разів на день, все хотіла про щось серйозно зі мною поговорити.

«Буде тебе переконувати, щоб ти від спадщини відмовилася на її користь. А ти не слухай, не ведися на це. Ви з Сашком скоро одружуєтеся. Вам теж потрібна квартира. Не будете ж ви все життя зі мною разом жити…» – все засуджувала мама. Зустрітися з мачухою я ніяк не наважувалася. Не хотілося мені цих візитів до нотаріуса, нескінченної паперової роботи тощо.

Тітка Таня, мабуть, це зрозуміла і вирішила вчинити хитріше. Вона дочекалася, коли я вийду з роботи та почала наполягати на розмові. Виходу в мене не було, і ми пішли в кафе.

Вона дуже змінилася за ці пів року без батька. Постаріла, почала сутулитися. Ми провели у кафе не більше 30 хвилин і весь цей час вона плакала. Видно було, що вона любила мого батька по-справжньому і досі її болить….

Коли я повернулася додому, то застала таку картину: мама з Сашком сиділи на телефоні з блокнотом у руках і телефонували всім знайомим, щоб позичити гроші.
– Для чого вам гроші? – поцікавилася я.
– Як це для чого? Адвоката тобі треба гарного, щоб ця жахлива жінка квартиру в тебе не забрала, — пробурмотіла мама.
– Так, так, кохана, боротимемося до останнього. Від цього залежить наше майбутнє, — підтримав Сашко маму.
– Не треба мені жодного адвоката. Закінчуйте із цим. Таня на квартиру не претендує. Вона відмовиться від неї на мою користь.

Саме це і було темою нашої з нею розмови. Мачуха мені сказала, що батько перед смертю хотів переписати їхню спільну квартиру на мене, але не встиг і що вона жодних вимог на неї не висуватиме. Тітка Таня хотіла йти до нотаріуса прямо сьогодні, але я попросила дати мені трохи часу, щоб усе усвідомити та прийняти.

– І кому ти віриш! – Вигукнула мама. – Вона аферистка. Сашко, їдемо по гроші, — скомандувала вона і вони з моїм нареченим поїхали.

Позичені гроші кілька місяців лежали в нас удома, бо мама все чекала, коли ж Таня мене перехитрить. А вона цього не зробила. За кілька місяців квартира перейшла мені у спадок і я стала її єдиною законною власницею.

Мій тато завжди казав, що його шлюб із мамою був великою помилкою і тільки зараз я почала розуміти, що це справді так. Мама з Сашком показали себе не з кращого боку в цій ситуації, а ось від мачухи я такого не очікувала. Якби у них з батьком були спільні діти, то я відмовилася б від квартири на їхню користь або залишила б її тітці Тані. Яка ж вона благородна та чесна жінка, навіть не віриться.

pixabay.com

Сподіваюся, коли в мене будуть діти, вона сприйме їх за своїх онуків, адже вона так про них мріє.
Після пережитого, я почала потроху налагоджувати стосунки з мачухою. Зараз я з нею спілкуюся краще, ніж із рідною мамою. З Сашком я порвала, не могла бути з цим лицемірним чоловіком, який постійно ставав на мамину сторону і думав тільки про гроші.

Ось така історія трапилася зі мною і після неї я ще раз зрозуміла, що люди справді пізнаються у біді та у важких ситуаціях. Жаль, що я раніше не помічала хто є хто.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close