Не хочу грати в добру мачуху та брати дитину чоловіка до себе, тим паче, що я вагітні

Валентина та Сергій жили у шлюбі 2 роки. На даний момент пара чекала поповнення в сім’ї, так що ситуація в будинку досить метушлива. Крім них у квартирі проживала ще й мати Валентини, яка активно допомагала по будинку.

Незважаючи на своє становище, Валентина продовжувала працювати вдома. У Сергія проблеми із роботою, а грошей потрібно багато. Тож Валентина працювала до останнього. Та й у декреті вона не збиралася особливо затримуватись. Начальство погодилося з тим, щоб вона продовжувала працювати з дому, як тільки зможе це робити.

Якось увечері Сергію зателефонувала колишня дружина. Це було в нормі речей, тому що їх поєднувала спільна донька, і час від часу Сергій із нею зустрічався. Валентина також була знайома з дівчинкою. Їй було навіть приємно поспілкуватися з дитиною, коли вони всі разом були в гостях у свекрухи.

Після дзвінка Сергій повідомив, що колишня дружина хоче віддати їм на це літо доньку. Зазвичай вона відвозила її своїй матері, але вона вже не в змозі сидіти з дитиною через слабке здоров’я. Тому колишня дружина вирішила передати доньку рідному батькові. А той і не був проти. Він ледве не погодився відразу, але все ж таки вирішив спершу обговорити це з Валентиною.

– І як ти собі це уявляєш? – запитала Валентина. – До цього часу ми вже будемо зайняті пелюшками та підгузками. Моя мама допомагатиме по дому та іншому. Для твоєї доньки ми не маємо часу і місця.
– Ну а куди її подіти? – у відповідь спитав Сергій. – Я ж її батько і теж щось маю зробити.

pixabay.com

– Єдине, чим ти маєш зараз зайнятися, це знайти собі стабільний заробіток, щоб забезпечувати і нас, і її, – Валентина не збиралася піддаватися вмовлянням. – Я дуже сумніваюся, що ти сидітимеш і гратимеш з нею днями безперервно. До того ж їй не вистачатиме уваги через нашу дитину.

Усю сім’ю разом із батьками забезпечувала Валентина, але Сергій не мав забувати про свій внесок у добробут обох дітей. Він не міг посперечатися з доводами дружини. Адже він ніколи особливо багато часу не проводив зі своєю донькою і не був упевнений, що буде здатний на це. Але все ж таки йому здавалося, що взяти малюка до себе буде правильним рішенням. Вони з Валентиною ще посперечалися якийсь час, але в результаті вирішили, що ранок вечора мудріший.

Але навіть перед сном вони ще розмовляли на цю тему. Валентина наполягала на тому, що до її обов’язків не входить бути дбайливою мачухою. І що мати дівчинки мала краще думати, як і куди прилаштувати дитину на літо.

Зрештою є їхня спільна свекруха. Вона ще досить бадьора жінка і у онуці душі не чує. Чому б не залишити дитину в неї? Сергій регулярно відвідуватиме доньку, спілкуватиметься з матір’ю. Хіба це не чудовий варіант?

Цікаво, чому тільки Валентині це спало на думку? Їй мало вірилося в те, що колишня дружина Сергія геть-чисто забула про свекруху. Придушивши безглузді підозри, Валентина обернулася на бік і спробувала заснути. Як би вона добре не ставилася до доньки Сергія, благополуччя та комфорт її власної родини був для Валентини в рази важливішим.

Чи правильно робить Валентина, не пускаючи донку чоловіка під свій дах? Чи все ж таки правда за Сергієм та його колишньою дружиною?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close